+16 Київ
Європейський суд із прав людини вимагає від Росії негайно звільнити опозиціонера Олексія Навального в межах забезпечувальних заходів за його зверненням. Копію документа суду опубліковано на сайті російського політика.
Фото: navalny.com
Як пояснила "РИА Новости" адвокатка Навального Ольга Михайлова, ЄСПЛ застосував правило 39 регламенту про вживання забезпечувальних заходів. Вони є обов'язковими для виконання, їх використовують, якщо суд вважає, що заявнику загрожує небезпека.
Водночас напередодні, 16 лютого, у пресслужбі російського мін'юсту повідомили, що Росія не зможе звільнити Навального в межах забезпечувальних заходів на вимогу ЄС, оскільки "це буде грубим втручанням у роботу судової системи суверенної держави", зазначає ТАСС.
17 січня 2021 року Навальний повернувся в Росію з Німеччини, де лікувався після отруєння бойовою речовиною класу "Новачок". Політик був у комі 18 днів. Опозиціонер вважає замах на себе терористичним актом, організованим ФСБ за наказом президента РФ Володимира Путіна. Одразу після повернення політика затримали у справі "Ів Роше" і заарештували на 30 діб (у межах справи він дістав умовний строк і мав реєструватися у слідчих, але не робив цього через лікування в Німеччині).
Симоновський суд Москви 2 лютого на виїзному засіданні в Мосміськсуді замінив Навальному умовний строк на реальний у справі "Ів Роше". З урахуванням часу, проведеного під домашнім арештом, політик пробуде в колонії загального режиму два роки і вісім місяців.
Після арешту Навального в Росії почалися масові акції протесту. За оцінкою команди опозиціонера, в акціях 23 січня на всій території країни брало участь 250–300 тис. людей, 31 січня – 200–300 тис. 2 лютого, у день суду над Навальним, у РФ відбулися нові мітинги, але вони були не такими багатолюдними. 4 лютого у штабі Навального повідомили, що до весни не мають наміру організовувати акції протесту. Однак за кілька днів передумали й анонсували нову акцію, яка відбулася 14 лютого.
