$39.47 €42.18
menu closed
menu open
weather +11 Київ

Блінкен про миротворців ОДКБ у Казахстані: Якщо росіяни у вас удома, іноді дуже важко змусити їх піти

Блінкен про миротворців ОДКБ у Казахстані: Якщо росіяни у вас удома, іноді дуже важко змусити їх піти

Військовослужбовці РФ розпочали виконання поставлених завдань у Казахстані


Фото: mil.ru
Сполучені Штати мають питання щодо розміщення у Казахстані миротворців Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), які переважно є військовими РФ.

Про це 7 січня на брифінгу, який транслювали на YouTube-каналі Держдепартаменту США, заявив держсекретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен.

На його думку, влада Казахстану "безперечно, здатна як належить реагувати на протести, підтримувати закон і порядок", водночас не порушуючи прав протестувальників.

"Тому незрозуміло, чому їм знадобилася допомога ззовні, – сказав Блінкен. – Новітня історія вже дала нам урок: якщо росіяни у вас удома, іноді дуже важко змусити їх піти".

Увечері 5 січня президент Касим-Жомарт Токаєв заявив про "терористичну загрозу" у Казахстані та попросив допомоги у країн ОДКБ, куди, крім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Росія і Таджикистан.

Того самого дня на засіданні ради колективної безпеки ОДКБ ухвалили рішення скерувати до Казахстану миротворчі сили. Вони вже "розпочали виконувати завдання" у цій країні. Усього від ОДКБ до Казахстану буде скеровано 2,5 тис. військових із країн – членів організації, заявив її генсек Станіслав Зась.

На думку прем'єр-міністра Казахстану (у 1994–1997 роках) Акежана Кажегельдіна, ситуацію у країні можна було врегулювати без звернення до ОДКБ. Тепер, за його словами, важливо "вчасно відправити цих "миротворців" додому".

Контекст

Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі акімату із протестом проти підвищення цін на автомобільний газ. Надалі протести розпочалися й у інших містах, зокрема в Уральську, Атирау, Актобе, Алмати, Нур-Султані. 

4 січня протести переросли у заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати протестувальники увірвалися в мерію, після чого там почалася пожежа. Повідомляли також про захоплення аеропорту у місті. Пізніше влада оголосила про його звільнення від протестувальників.

5 січня Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу ввести на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель та усунув колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану. Незважаючи на це, протести в країні продовжилися. 

5 січня на всій території Казахстану ввели режим надзвичайного стану. У країні на тлі акцій протесту вимикали інтернет.

Увечері 6 січня казахстанські силовики заявили, що звільнили центр Алмати від протестувальників, ЗМІ повідомляли, що по людях, які стояли на площі, відкрили вогонь, були вбиті та поранені.

7 січня державний телеканал "Хабар 24" із посиланням на МВС Казахстану повідомив, що внаслідок спецоперацій силовиків 6–7 січня було вбито 26 мітингувальників, ще 18 дістали поранення.

У міністерстві внутрішніх справ Казахстану 6 січня заявили, що під час протестів було вбито 18 силовиків, також постраждали 748 співробітників органів внутрішніх справ і військовослужбовців Нацгвардії.

Токаєв 7 січня заявив, що дозволив силовикам без попередження стріляти на ураження по протестувальниках.