$39.78 €42.38
menu closed
menu open
weather +3 Київ

Ілларіонов: Реальні конкуренти Путіна на "трон президента" майже без винятку загинули в різних ситуаціях G

Ілларіонов: Реальні конкуренти Путіна на "трон президента" майже без винятку загинули в різних ситуаціях Ілларіонов назвав імена п'ятьох загиблих конкурентів Путіна на "трон президента"
Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com
Реальні конкуренти президента РФ Володимира Путіна на посаду глави держави "майже без винятку" загинули за різних обставин.

Таке спостереження в інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону озвучив російський економіст, президент Інституту економічного аналізу Андрій Ілларіонов.

Про це Ілларіонов розповів, відповідаючи на запитання про наявність ворожнечі між Путіним і секретарем Радбезу РФ Миколою Патрушевим.

"Патрушев – високопоставлений виконавець побажань Путіна. Зі своїми власними пропозиціями та інтересами. Але він, безумовно, виконує доручення Путіна. У нього є свої ідеї. Він їх теж пропонує. Але він не є ні конкурентом взагалі, ні конкурентом на трон. Конкурентами на трон були, наприклад, [опозиційний політик] Борис Нємцов, [генерал] Олександр Лебідь – ми знаємо, що з ними сталося, – був, наприклад, [мікрохіруг-офтальмолог] Святослав Федоров. Звісно [він був конкурентом]. Він був кандидатом у президенти Росії. І ми знаємо, що з ним сталося", – сказав Ілларіонов.

Він додав, що серед конкурентів Путіна були генерали Геннадій Трошев і Лев Рохлін. Перший загинув 2008 року в авіаційній катастрофі, другого 1998-го знайшли вбитим на власній дачі.

"Тобто якщо ми бачимо, що ті, хто був реальним конкурентом, замислювався про трон президента, – вони якось усі майже без винятку загинули в різних ситуаціях. А Патрушев живий, здоровий, гарно живе", – додав Ілларіонов.

Контекст

Нємцова застрелили поблизу Кремля 27 лютого 2015 року, Лебідь загинув в авіакатастрофі 28 квітня 2002 року, Федоров – двома роками раніше, теж унаслідок катастрофи вертольота.

Путін обіймає посаду президента із 2000 року з перервою у 2008–2012 роках, коли він був главою уряду.

20 січня 2020 року Путін подав проєкт закону про поправки до конституції РФ на розгляд Держдуми. Його одноголосно ухвалили в першому читанні 23 січня і остаточно затвердили 14 березня.

Держдума РФ, зокрема, підтримала поправку про обнулення президентських строків Путіна, що дасть йому змогу залишитися при владі після 2024 року, коли спливає його четвертий президентський строк. Отже, він зможе обіймати посаду президента до 2036 року, коли йому виповниться 84 роки.

31 жовтня Путін подав до Держдуми законопроєкт, який дасть йому змогу стати довічним сенатором. Парламент ухвалив його 9 грудня.