+10 Київ
Інавгурація президента Білорусі Олександра Лукашенка має відбутися до 9 жовтня, точної дати голова Центрвиборчкому країни Лідія Єрмошина не знає. Про це 11 вересня повідомив сайт Naviny.by з посиланням на агентство "БелаПАН".
Єрмошина зазначила, що голова ЦВК проводить церемонію інавгурації як запрошена особа, але підготовкою займається адміністрація президента.
За її інформацією, інавгурацію мають призначити у двомісячний термін після проведення виборів, які відбулися 9 серпня.
"Присягу складають за святкових умов у присутності депутатів Палати представників та членів Ради Республіки, суддів конституційного, Верховного та вищого господарського судів не пізніше ніж протягом двох місяців із дня обрання президента", – ідеться на сайті глави держави.
З 4-го до 8 серпня в Білорусі тривало дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На посаду президента балотувалося п'ятеро кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла кандидатка від опозиції Світлана Тихановська. Решта кандидатів набрали менше ніж 2%. Водночас альтернативні екзитполи показували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Вибори в Білорусі відбувалися без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають досі. До акцій долучилися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікаціях і вимагають проведення нових виборів.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, зокрема з використанням світлошумових гранат, гумових куль і водометів. Усього на акціях протесту затримали понад 10 тис. осіб. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.
Високий представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель від імені Євросоюзу 11 серпня заявляв, що вибори в Білорусі "не були ні вільними, ні справедливими", а влада застосувала "непропорційне і неприйнятне насильство" до протестувальників. Міністри закордонних справ країн Євросоюзу 28 серпня домовилися ввести санкції проти білоруських високопосадовців через фальсифікації виборів і насильство щодо мітингувальників.
31 серпня стало відомо, що Євросоюз має намір у вересні ввести економічні санкції проти 31 білоруського високопосадовця, відповідального за вибори, насильство і репресії. При цьому прізвища Лукашенка у списку не було. Німеччина пояснила це тим, що хоче більше часу для діалогу і залишити "відкритою можливість його додавання у список на пізнішому етапі".
Литва, Латвія і Естонія того ж дня першими у світі ввели персональні санкції проти влади Білорусі після виборів і придушення мирних протестів у країні. Балтійські держави оголосили персонами нон ґрата 30 білоруських чиновників, включно з Лукашенком.
У міністерстві закордонних справ Білорусі заявили, що дадуть відповідь на персональні санкції проти білоруських чиновників, введені країнами Балтії.
