$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +11 Київ

Глава міноборони Німеччини пояснила відмову у наданні Україні зброї

Глава міноборони Німеччини пояснила відмову у наданні Україні зброї Ламбрехт: Це правда, що Німеччина вирішила не постачати зброю, і ми вважаємо, що це правильне рішення
Фото: ЕРА
Німеччина відмовляється надавати Україні військову допомогу у вигляді зброї через побоювання, що це може призвести до ескалації конфлікту з Росією. Про це міністерка оборони країни Крістіне Ламбрехт заявила 27 січня на пресконференції у Берліні, повідомляє "Європейська правда".

"Це правда, що Німеччина вирішила не поставляти зброю, і ми вважаємо, що це правильне рішення, тому що боїмося, що це призведе до ескалації конфлікту. Ми хочемо робити свій внесок іншим чином", сказала вона.

Ламбрехт зазначила, що зараз необхідно зосередитися на мирному врегулюванні конфлікту, вона привітала поновлення переговорів у нормандському форматі.

За її словами, Берліну надійшов запит від Києва щодо надання захисних жилетів і шоломів. 26 січня Ламбрехт говорила, що Німеччина надасть Україні 5 тис. військових захисних касок.

Контекст

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною. За даними Міноборони України станом на 28 січня, поблизу українського кордону зараз майже 112 тис. військових РФ, із морським та авіаційним компонентом – приблизно 130 тис.

Країни Заходу та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації.

У Білому домі заявили 18 січня, що Росія може будь-якої миті почати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі. США, як каже заступниця держсекретаря США Венді Шерман, бачать усі ознаки того, що президент РФ Володимир Путін має намір застосувати військову силу проти України "зараз або, можливо, в середині лютого". Проте невідомо, чи ухвалив він остаточне рішення, зазначила вона.

24 січня після засідання РНБО, на якому розглядали, зокрема, питання нацбезпеки, президент України Володимир Зеленський сказав, що "все спокійно, причин для паніки немає". Секретар РНБО Олексій Данілов того самого дня заявив, що повномасштабне вторгнення Росії зараз неможливе, і наголосив, що приводів для паніки немає.

На тлі наростання напруженості низка західних держав, зокрема, США, Великобританія, країни Балтії, активізувала військову підтримку України.

Німеччина з початку війни 2014 року надавала Україні фінансову допомогу (тільки за перші п'ять років сума допомоги становила понад €1,4 млрд), допомагає лікувати поранених на Донбасі українських військовослужбовців. Проте весь цей час Берлін відмовлявся від надання зброї і, як відомо, 2021 року блокував постачання зброї Україні через НАТО, незважаючи на попередження США про ймовірне нове вторгнення Росії.

Після зміни уряду позиція Німеччини щодо постачання Україні оборонної зброї не змінилася, заявила на початку 2022 року глава МЗС країни Анналена Бербок. Крім того, як написала 21 січня The Wall Street Journal, нині Німеччина блокує передання Естонією Україні зброї німецького походження.

Нинішня політика Німеччини щодо Росії не відповідає вимогам НАТО, ЄС і партнерів Німеччини та загалом "нашому часу", заявив 25 січня міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс. Також дії Берліна критикували у Польщі.

Німеччина надасть Україні 5 тис. військових захисних касок, заявила 26 січня Ламбрехт. Наданням такої допомоги Німеччина "дає чіткий сигнал", що підтримує Україну, сказала глава оборонного відомства.