Парламент Фінляндії 1 березня проголосував за вступ країни в НАТО. Про це повідомляють на сайті відомства.
Вступ підтримало 184 депутати, проти було семеро. Один депутат утримався від голосування, а сімох не було.
Тепер закон, схвалений парламентом, мають подати президенту країни для затвердження. Президент має ухвалити рішення про ратифікацію закону протягом трьох місяців після того, як закон подали на ратифікацію.
Швеція і Фінляндія одночасно подали заявки на вступ у НАТО 18 травня 2022 року після того, як РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
Туреччина була проти членства Швеції і Фінляндії у НАТО ще до подання ними заявки на вступ до Альянсу. Як пояснював 16 травня президент Туреччини Реджеп Ердоган, Туреччина не схвалює заявки, тому що Швеція і Фінляндія "не мають чіткої й недвозначної позиції щодо терористичних організацій". Такою в Анкарі вважають, зокрема, Робітничу партію Курдистану.
Ситуація загострилася після того, як 21 січня 2023 року біля посольства Туреччини у Стокгольмі відбулися протести проти вступу в НАТО і на підтримку курдів. На одному з них лідер данської ультраправої політичної партії Hard Line Расмус Палудан спалив Коран, пише Reuters. Водночас агентство зазначає, що Палудан дістав дозвіл поліції на проведення акції. У дозволі йшлося, що "його акція протесту була спрямована проти ісламу та спроби президента Туреччини Реджепа Ердогана вплинути на свободу вираження думок у Швеції".
Після інциденту Ердоган заявив, що його країна не підтримає заявки Швеції на вступ у НАТО. Він назвав акцію, де спалили Коран, "брудною" й образливою "і для мусульман, і взагалі всіх людей, усіх прав і свобод".
18 лютого міністр оборони Фінляндії Мікко Савола сказав, що його країна вступить у НАТО без Швеції, якщо Туреччина не схвалить її заявки.
+14 Київ
