+12 Київ
Посадивши російського опозиційного лідера Олексія Навального до в'язниці, режим президента РФ Володимира Путіна ризикує набагато більше, ніж якби йому вдалося його отруїти, пише у Financial Times Тетяна Станова, засновниця аналітичної фірми R.Politik і запрошена експертка Московського центру Карнегі.
На думку експертки, ситуація з Навальним – це "мікрокосм проблем, які мав Кремль упродовж останніх років". Після анексії Криму 2014 року і розколу відносин із Заходом Путіна поглинула геополітика, й він передав повсякденне управління "групі безликих технократів". Початковий успіх Путіна ґрунтувався на здатності його режиму стабільно підвищувати рівень життя, водночас надихаючи росіян діями на світовій арені. Тепер же режим править переважно через залякування людей і формування враження, ніби Росія знову стала "оточеною фортецею", ідеться у статті.
Авторка ставить запитання: чи може така жорстка тактика працювати тоді, коли уряд і далі ігнорує соціально-економічні проблеми і проблеми суспільної охорони здоров'я, оголені пандемією? Падіння реальних доходів і недавнє підвищення пенсійного віку посилили соціальне роздратування, яке вилилося на вулиці після арешту Навального. У листопаді 2020 року, за даними "Левада-центру", тільки 2% росіян були б готові голосувати за Навального на президентських виборах. До кінця січня цей показник зріс до 5%, хоча думки залишаються суперечливими. Арешт Навального перетворив його на жертву несправедливості і виклик Путіну воістину національного рівня. Президентські вибори відбудуться не раніше ніж 2024 року, але Путіну "вперше довелося зіткнутися з реальним противником", вважає Станова.
Ще 2013 року, коли справа про шахрайство проти Навального вперше постала перед судом, політична команда Кремля "була досить розумною, щоб визнати, що тривалий тюремний строк тільки зробить його героєм", і він відбувся умовним строком. "Тепер час веселощів та ігор минув", пишуть у Financial Times.
Експертка зазначає, що у силовиків Кремля є ресурси, щоб і надалі заарештовувати протестувальників, передавати їх суду і погрожувати будь-кому, хто наважиться висловитися. Але вони більше не переймаються тим, щоб запропонувати бачення того, куди Путін хоче вести країну, яке заслуговує на довіру. 80% населення вважають владу повністю і безнадійно корумпованою. Кремль закостенів, і Путін не може змусити себе почати серйозні реформи. Це залишає тільки перевірені варіанти: нескінченний пошук ворогів усередині, тиск на соціальні мережі і просування версії про іноземних противників, ідеться у статті.
Експертка зазначає, що отруєння Навального "стало гнітом", але розпалену пожежу підживлюють втома і розчарування населення путінським режимом та його нездатністю змінитися. Відмовляючись від будь-якого діалогу зі своїми опонентами та з громадськістю, режим практично гарантує, що соціальна напруженість переросте в політичний протест. "Або режим має знайти мудрість і стати гнучкішим, або він стане однозначно репресивною державою. Останні події твердо скерували Росію в напрямку другого", – підсумовує Станова.
Симоновський суд Москви 2 лютого на виїзному засіданні в Мосміськсуді замінив Навальному умовний строк на реальний у справі "Ів Роше". З урахуванням часу, проведеного під домашнім арештом, політик пробуде в колонії загального режиму два роки і вісім місяців. Наприкінці грудня 2014 року Замоскворецький суд Москви ухвалив Навальному вирок у вигляді трьох із половиною років позбавлення волі умовно з п'ятирічним випробувальним строком, а його брату Олегові – такий самий строк реального ув'язнення.
Слідство стверджувало, що Навальні переконали компанію "Ів Роше" укласти невигідний контракт на транспортні послуги, чим завдали збитків у розмірі 26 млн руб. ($340 тис.). Брати свою провину заперечували. У 2015 році Олексій Навальний заявив про виплату всіх штрафів у справі "Ів Роше". У 2017 році випробувальний строк політику продовжили на один рік. Він закінчився 29 грудня 2020 року, до цього терміну Навальний мав не рідше ніж двічі на місяць приходити на реєстрацію в органи Федеральної служби виконання покарань.
У жовтні 2017 року Європейський суд із прав людини визнав несправедливим суд щодо Навального і його брата Олега та зобов'язав РФ виплатити їм понад €80 тис. компенсації. Компенсацію Навальні отримали, але вироку їм не скасували.
17 січня 2021 року Навальний повернувся в Росію з Німеччини, де лікувався після отруєння бойовою речовиною класу "Новачок". Політик був у комі 18 днів. Опозиціонер вважає замах на себе терористичним актом, організованим ФСБ за наказом президента РФ Володимира Путіна. Відразу після повернення політика затримали у справі "Ів Роше" і заарештували на 30 діб.
Незадовго до повернення Навального Федеральна служба виконання покарань пригрозила йому реальним тюремним строком замість умовного. У ФСВП заявили, що Навальний у 2020 році "систематично і неодноразово порушував умови випробувального строку, зокрема щонайменше шість разів не з'явився на реєстрацію".
Після арешту Навального у РФ почалися масові мітинги. За оцінкою команди опозиціонера, в акціях 23 січня по всій країні брало участь 250–300 тис. осіб, 31 січня – 200–300 тис. 2 лютого, в день суду над Навальним, у РФ відбулися нові акції протесту, але вони були не такими багатолюдними.
4 лютого у штабі Навального повідомили, що до весни не планують організовувати акції протесту.
