"Думаю, позиція США щодо "Північного потоку – 2" дійсно змінилася. І Байден цією заявою чітко розставив пріоритети як американської зовнішньої політики, так і національних інтересів США. Не треба забувати, що Байден – президент США і він діє в інтересах своєї країни. Насправді "Північний потік – 2" – це питання відносин не США і РФ, а США й Німеччини. Це, напевно, найголовніший на сьогодні європейський партнер Америки. Я б сказав, що поява такої заяви Байдена напередодні зустрічі з [президентом РФ Володимиром] Путіним – випадковість", – зазначив співрозмовник.
На його думку, від позиції Білого дому щодо газопроводу залежать відносини Америки з Європейським союзом загалом.
"Північний потік – 2" став каменем спотикання у відносинах між США й Німеччиною, якій запуск газопроводу дасть очевидну вигоду. Економію обчислюють €2–3 млрд на рік. Просто віддати такі гроші німці не хочуть. Вони не розуміють, навіщо вони мають стільки коштів втрачати. За [президента Дональда] Трампа конфлікт навколо газопроводу сильно зіпсував відносини з усім Євросоюзом, тому що Німеччина – провідна країна ЄС. Зараз американському президенту треба налагодити відносини з Європою. Прагматичне питання перед командою Байдена звучало так: ми маємо впертися рогом і зіпсувати надовго й серйозно відносини з Німеччиною або закрити очі, якщо вже газопровід практично побудовано. Нехай німці отримують свою економію, а ми будемо далі вибудовувати відносини щодо тих питань, які нам важливі", – пояснив економіст.
Контекст
25 травня президент Байден на пресконференції заявив, що введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2" завдало б шкоди відносинам США і Європи та підкреслив, що газопровід "практично закінчено". На його думку, вводити санкції зараз "контрпродуктивно з погляду наших європейських відносин".
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу почалося 2018 року. З кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, – під американськими санкціями, котрі неодноразово розширювали.
Будівництво заморозили, коли було добудовано 93% газопроводу, але за рік, 11 грудня 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року.
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall та Uniper, французька Engie й австрійська OMV.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви й Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або перебувають на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США.
Адміністрація Байдена виступала рішуче проти будівництва "Північного потоку – 2", як і він особисто. Проте 18 травня видання Axios написало, що його адміністрація не вводитиме санкцій щодо компанії-оператора газопроводу Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.
21 травня Сполучені Штати додали до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії й одну установу, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Президент України Володимир Зеленський 20 травня, говорячи про заплановану зустріч Байдена з Путіним, висловив побоювання, що "Росія може натиснути на США" і санкції проти "Північного потоку – 2" буде скасовано. Зеленський підкреслив, що вважає такий сценарій програшем США й особисто президента Байдена.
+3 Київ
