+7 Київ
Державний секретар США Ентоні Блінкен презентував 45-ту щорічну доповідь про дотримання прав людини у країнах, яким надають допомогу Сполучені Штати і держави – члени ООН. Звіт опублікували 30 березня на сайті Держдепартаменту США.
У звіті про дотримання прав людини за 2020 рік відображено унікальні проблеми, із якими довелося зіткнутися країнам у зв'язку з пандемією COVID-19. Вона вплинула не тільки на здоров'я людей, а й на їхню здатність безпечно користуватися правами людини і основними свободами.
"Деякі уряди використовували кризу як привід для обмеження прав і зміцнення авторитарного правління. Інші уряди покладалися на демократичні цінності та процеси, включно з вільною пресою, прозорістю і підзвітністю, щоб інформувати і захищати своїх громадян. Жінки та діти стикалися з підвищеним ризиком, оскільки поширеність гендерного і домашнього насильства зростала через ізоляцію і втрату традиційних засобів соціального захисту. Особливу вразливість відчували маргіналізовані групи населення, включно з людьми похилого віку, особами з обмеженими можливостями та представниками ЛГБТ", – підкреслив Блінкен у передмові до доповіді.
У розділі, присвяченому Україні, Держдеп зазначив, що 2020 року істотні проблеми прав людини включали:
- незаконні або довільні вбивства;
- тортури й випадки жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження із затриманими з боку співробітників правоохоронних органів;
- суворі й небезпечні для життя умови у в'язницях і СІЗО;
- серйозні проблеми з незалежністю судової влади.
У спровокованому і розпалюваному Росією конфлікті на Донбасі підтримувані РФ сили брали участь у незаконних або довільних убивствах мирних жителів, включно з позасудовими стратами; насильницькими зникненнями і викраденнями; тортурами і випадками жорстокого, нелюдським або таким, що принижує гідність, поводженням чи покаранням, ідеться у звіті.
Істотні проблеми з правами людини зафіксовано в окупованому Росією Криму. Держдеп, зокрема, виділив такі:
- насильницькі зникнення і викрадення;
- тортури і жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження;
- суворі й небезпечні для життя умови утримання у в'язницях;
- довільний арешт або затримання;
- політичні ув'язнені або затримані;
- серйозні проблеми з незалежністю судової влади;
- серйозні обмеження свободи слова, преси та інтернету.
"Російська окупаційна влада у Криму продовжувала масові акти насильства й переслідування кримських татар та проукраїнських активістів у відповідь на мирний спротив російській окупації", – зазначили в доповіді.
Росія анексувала Крим після незаконного "референдуму" 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу. Наразі між материковою Україною і Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.
Після анексії Криму, за даними правозахисників, ситуація із правами людини на півострові значно погіршилася. Під різними приводами, включно з боротьбою з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар, заявляли правозахисники із Human Rights Watch.
