$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +11 Київ

Член ПАРЄ Зінгеріс про події у Вільнюсі 1991 року: Норвежці привезли нам антену й радіорубку. І Ландсбергіс говорив народу: "Ми вільні, не здавайтеся. Не піддавайтеся вигукам із телебачення, яке вони окупували" G

Член ПАРЄ Зінгеріс про події у Вільнюсі 1991 року: Норвежці привезли нам антену й радіорубку. І Ландсбергіс говорив народу: "Ми вільні, не здавайтеся. Не піддавайтеся вигукам із телебачення, яке вони окупували" Зінгеріс розповів, як Литва вистояла, коли СРСР хотів повернути її назад
Фото: EPA (архів)
В інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону депутат литовського Сейму, глава литовської делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи Емануеліс Зінгеріс розповів, що робив під час захоплення радянськими військовими телевежі у Вільнюсі в січні 1991 року.

За словами Зінгеріса, у момент зіткнень він перебував з офіційним візитом у Ісландії як глава комітету Сейму із закордонних справ.

"І коли вони почали стрілянину й оголосили радянську владу... У нас тут була маленька радіовежа на парламенті. Ми замінували відрами бензину дах. Норвежці привезли нам антену й радіорубку. І професор [Вітаутас] Ландсбергіс (лідер руху за незалежність Литви, глава держави після здобуття незалежності від СРСР до 1992 року. "ГОРДОН") каже народу: "Ми вільні. Не здавайтеся. Не піддавайтеся вигукам із телебачення, яке вони окупували. Радянської влади немає, тому що ми завжди були вільними". І ми пронесли свободу крізь радянські часи", – сказав він.

Зінгеріс розповів, що тоді виступив у парламенті Ісландії, і парламент після цього виступу й листів Ландсбергіса зробив заяву проти вбивств у Вільнюсі. Тоді залишалося шість місяців до серпневого путчу в Москві, нагадав він.

"Ісландія сказала: "Ми визнаємо цю країну, бо вона довела, що хоче бути вільною". Сказали люди з усіх фракцій зі сльозами на очах після мого виступу. І вони підтвердили, що не хитрість, а свобода є. Нас визнали після цього інші країни ще за радянських часів", – зазначив Зінгеріс.

Зінгеріс: На підписанні Угоди про асоціацію Янукович кричав: "Я говорю з ним!" – диким голосом різаної кобили. Німці та англійці відповідали: "Чому ви говорите з Путіним?" – "Він усе про нас знає і не дозволяє". Читайте повний текст інтерв'ю

Відео: В гостях у Гордона / YouTube

Контекст

У березні 1990 року Верховна рада Литви оголосила про відновлення незалежності республіки. У період з 11-го до 13 січня 1991 року радянські війська провели низку захоплень стратегічних об'єктів у Литві із застосуванням бронетехніки. Зокрема, у ніч на 13 січня дві колони військових попрямували до парламенту й телевізійної вежі у Вільнюсі, біля яких зібралося багато людей. Унаслідок зіткнень загинуло 14 людей, ще приблизно 600 дістали поранення.

Дії силовиків тоді засудила низка країн колишнього СРСР, зокрема Україна. Захід, зайнятий кризою в Кувейті, обмежився різкими заявами на адресу колишнього президента СРСР Михайла Горбачова.

Прокуратура Литви порушила справу щодо подій тієї ночі. У червні 1996 року кримінальну справу передали до Вільнюського окружного суду. 

У березні 2019 року Вільнюський окружний суд визнав винними у справі про події 1991 року 67 громадян РФ, Білорусі й України та засудив їх до позбавлення волі на строки від чотирьох до 14 років. Зокрема, суд визнав винними у воєнних злочинах і злочинах проти людяності у справі про події 13 січня 1991 року колишнього міністра оборони СРСР Дмитра Язова й ексофіцера КДБ Михайла Головатова. Колегія із трьох суддів заочно засудила Головатова до 12 років, а Язова – до 10 років позбавлення волі. Язов помер у лютому 2020 року у віці 95 років.