$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +11 Київ

"Що менша економічна міць, то гучніша жаба". Професор Соловей пояснив сенс російської агресії

"Що менша економічна міць, то гучніша жаба". Професор Соловей пояснив сенс російської агресії Соловей вважає, що російська влада намагається "зберегти обличчя" після відповіді НАТО
Фото: Valery Solovei / Facebook
Росія "від балди" висунула Заходу ультиматум щодо гарантій безпеки. Таку думку російський історик, політичний аналітик, професор Валерій Соловей висловив 28 січня в ефірі радіостанції "Эхо Москвы".

"Ці ультиматуми висунули, я б сказав, багато в чому від балди. У Кремлі не розраховували, що НАТО під вагою помилок і злочинів візьме та саморозпуститься. Але, щоправда, і такої відмови – а дістали принципову відмову – теж не очікували", – сказав він.

За словами аналітика, наразі російська влада намагається "якось зберегти обличчя".

"А як зберегти обличчя? Треба чогось добитися. А чого добитися? От узяти зараз, відвернутися, сказати: "Ну так, ми продовжуватимемо переговори з Україною", – слухайте, це ж самогубство іміджеве і плюс це самогубство в очах найближчого оточення самого президента [РФ Володимира Путіна]", – вважає Соловей.

Він пояснив, що Москва намагається за допомогою Заходу домогтися, щоб Київ виконав Мінські угоди, які для української влади є "катастрофічними".

"Угоди підписували в одній ситуації, а зараз вона інша. І політичний контекст в Україні такий, що вона не може, її керівництво не може виконувати Мінські угоди у "формулі Штайнмаєра". Інакше це закінчиться для чинного керівництва катастрофою. Вони це розуміють, тому будуть відтягувати щосили. Американці тиснуть: "Ні, виконуйте! Ви ж підписали – виконуйте. Чи ви хочете війни?" [Президент України Володимир] Зеленський каже: "Та ні, війни не буде. Не треба нас лякати". Але війна дуже навіть може бути, на превеликий жаль для всіх", – сказав Соловей.

На його думку, Вашингтон має компромат на українських політиків, зокрема й на Зеленського, і США "тиснуть" на Київ.

"Але цей компромат врівноважується, я б сказав, розумінням із боку українських політиків ситуації, що вони тоді зникнуть як політики. Тому, можливо, для них навіть було б вигідніше, якби настала перша фаза війна, яка не передбачає наземної операції: ракетний масований обстріл української військової інфраструктури… І після цього що робити? Сила солому гне – "нумо виконувати угоди, інакше буде гірше", – вважає політолог.

Відповідаючи на репліку про російську пропаганду на тлі того, що відбувається, Соловей заявив: "Що менша економічна міць, то голосніше квакає жаба, вона надимається і квакає".

Одразу після анексії Криму у 2014 році Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти та докази.

Переговори щодо врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (ТКГ, Україна – ОБСЄ – Росія) та "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія). Мінськ став місцем зустрічей ТКГ у 2014 році. Наразі через пандемію коронавірусу засідання ТКГ проводять у форматі відеозв'язку.

12 лютого 2015 року в Мінську на той момент лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд та Ангела Меркель під час 17-годинних переговорів погодили два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію щодо виконання Мінських угод та Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. Поки що Мінських угод не виконано.

Контекст

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною.

У Білому домі заявили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі. США, як каже заступниця держсекретаря США Венді Шерман, бачать усі ознаки того, що Путін має намір застосувати військову силу проти України " зараз або, можливо, в середині лютого". Проте невідомо, чи ухвалив він остаточне рішення, зазначила вона.

24 січня після засідання Ради нацбезпеки і оборони (РНБО) України, на якому розглядали, зокрема, питання безпеки, Зеленський сказав, що "все спокійно, причин для паніки немає". Секретар РНБО Олексій Данілов того самого дня заявив, що повномасштабне вторгнення Росії зараз неможливе, і наголосив, що приводів для паніки немає.

17 грудня 2021 року на тлі нарощування чисельності російських військ поблизу кордону України МЗС РФ поширило проєкт договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" та відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.

10 січня 2022 року в Женеві відбулися переговори США та Росії щодо "гарантій безпеки". Шерман, яка очолювала делегацію США, після переговорів заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню.