Він зазначив, що санкції застосовують, щоб змінити поведінку осіб, щодо яких їх вводять. Глава європейської дипломатії також нагадав, що є персональні санкції та економічні.
"Ми не застосовуємо економічних санкцій спочатку, тому що знаємо, що економічні санкції зачіпають не лише людей, проти яких ми хочемо їх ввести, але і всіх, бо вони впливають на економіку. Тому ми дуже обережно підійшли до цього рішення. Це четвертий пакет санкцій. Я не відкидаю підготовки п'ятого пакета, тому що в такий спосіб ми маємо впливати на поведінку тих, хто відповідальний за те, що відбувається в Білорусі. А також економічні санкції, коли їх ухвалять, вплинуть на їхню поведінку, тому що вони завдадуть шкоди економіці країни. Звичайно ж, немає чарівної палички. Але це той інструмент, який у нас є", – сказав Боррель.
Контекст
9 серпня 2020 року в Білорусі провели вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи подавали протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Євросоюз у жовтні минулого року ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. До цих санкцій приєдналася і Україна. Тоді ж санкції за фальсифікацію виборів і розгін демонстрацій ввів мінфін США.
У листопаді ЄС запровадив санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських посадовців. У грудні ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 осіб і семи організацій.
У лютому санкції проти "громадян Білорусі, відповідальних за підрив білоруської демократії", ввели США і Великобританія.
16 червня стало відомо, що посли країн Європейського союзу затвердили введення санкцій проти осіб та організацій, причетних до примусового приземлення літака Ryanair у Мінську, після якого спецслужби Білорусі затримали білоруського опозиційного журналіста Романа Протасевича і його дівчину Софію Сапегу.
21 червня ЄС ввів четвертий пакет санкцій проти Білорусі. До нього увійшли 78 фізосіб і вісім компаній. На думку авторів санкційного списку, семеро із внесених до переліку фізосіб відповідальні за примусове приземлення літака Ryanair у Мінську, а решта відкрито підтримують Лукашенка або прямо отримують вигоду від дій білоруської влади. У список потрапив і російський бізнесмен і друг Лукашенка Михайло Гуцерієв.
Окрім ЄС, 21 червня нові санкції проти Білорусі ввели США, Великобританія і Канада. У списках – керівники силових структур, члени Центрвиборчкому, чиновники міністерства транспорту та інші.
За інформацією редактора Radio Free Europe/Radio Liberty Рікарда Йозвяка, міністри "дали зелене світло" секторальним санкціям проти Білорусі, які торкнуться частини калійного, нафтового і банківського секторів. Ці санкції, за його даними, схвалять лідери країн ЄС, а потім офіційно затвердять за кілька днів.
+10 Київ
