Блінкен також візьме участь у конференції щодо Лівії, організованій ФРН і Організацією Об'єднаних Націй.
Як повідомляли в Білому домі, Меркель здійснить візит до Вашингтона (США) 15 липня. За інформацією Handelsblatt, однією з головних тем перемовин між США і Німеччиною буде ситуація навколо добудови газопроводу "Північний потік – 2".
Газета Westdeutsche Allgemeine Zeitung повідомляла 1 червня, що група німецьких високопосадовців німецьких на чолі з радником Меркель із питань зовнішньої політики Яном Геккером відвідувала США на початку місяця, зокрема – для обговорення "Північного потоку – 2".
За інформацією Handelsblatt, зустріч Геккера з радником президента США Джо Байдена з нацбезпеки Джейком Салліваном не змогла вирішити суперечку навколо газопроводу, але обидві сторони визнали її конструктивною.
Контекст
12 червня Меркель зустрічалася з Байденом у Великобританії на полях саміту "Великої сімки". Канцлерка ФРН під час спілкування з журналістами розповіла, що обговорила з главою Білого дому низку питань, серед яких – будівництво "Північного потоку – 2". Вона зазначила, що розмова була конструктивною, пише Stern. Для Байдена і Меркель, за словами самої Меркель, "життєво важливо", щоб Україна не втратила транзит російського газу.
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. З кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, опинилися під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли добудували 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цьогоріч. Президент РФ Володимир Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви і Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або перебувають на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
18 травня Axios написав, що США не вводитимуть санкції стосовно оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Маас 19 травня це підтвердив.
21 травня Сполучені Штати додали до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії та один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Президент України Володимир Зеленський говорив, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії, і як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки і повернення окупованих територій.
+10 Київ
