+5 Київ
Вона запитала у співрозмовника, чи було насильство з боку військових РФ під час чеченської війни, у якій він брав участь.
"Я якогось особливого насильства не бачив, тому що я був строковиком, і строковику взагалі не до цього. [...] Але річ у тім, що, розумієте, у них немає такого поняття "насильство" от як саме насильство. Це як дихати, поїсти перловки, сходити на дальняк (жаргонне "туалет". – "ГОРДОН"), – так і людину вбити, це все в одній приблизно парадигмі", – відповів Бабченко.
Він розповів два випадки зі своєї "чеченської" частини біографії: коли він не дав російським військовим розстріляти людину, яка йшла повз блокпост, і його нібито як шпигуна прив'язали на ніч до дерева; і коли у Грозному розстріляти з автомата жінок із білими прапорами, які тікали з міста, збирався "добрий хлопець" із росармії Вася Сапожник.
"Що ви хочете від людей, головною розвагою яких (за Уралом так точно) є взяти велосипедні ланцюги й арматуру і піти "Тяжмаш" проти "Химмаша", "зустрічаємося на вокзальній площі". А потім "швидка" приїжджає і розвозить трупи. От люди, росіяни, які живуть в одному місті, ось так ідуть "район на район" і реально вбивають одне одного. Що ви хочете від них, коли вони приходять в якусь іншу країну?" – пояснив Бабченко.
