"Армія казала, що треба". Пашинян розповів, чому підписав угоду щодо Карабаху

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що підписав заяву про припинення конфлікту в Нагірному Карабасі під тиском армії. Про це він заявив під час прямого ефіру у Facebook, цитати російською наводить "Інтерфакс".

За словами Пашиняна, вірменські військові заявляли про необхідність зробити такий крок протягом "тривалого" періоду часу.

"Армія казала, що треба зупинитися, є певні проблеми, для вирішення яких або не видно перспектив, або ресурси для їх вирішення вичерпано, і маємо проблеми", – сказав він.

Пашинян визнав, що угода не вигідна для Вірменії. Однак відмова від підписання документа негативно вплинула б на обороноздатність країни, зазначив він, підкресливши, що "альтернативи підписанню угоди не було".

У ніч із 9-го на 10 листопада Пашинян, президент Азербайджану Ільхам Алієв і президент Росії Володимир Путін підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Документ, окрім іншого, передбачає введення російських миротворців на територію Карабаху і зобов'язання Єревана повернути Азербайджану Кельбаджарський і Лачинський райони, розташовані в так званій Нагірнокарабаській республіці.

Прем'єр Вірменії говорив, що це рішення було для нього вкрай складним. Президент Азербайджану наголосив, що Пашиняна "змусили" підписати документ, вигідний для Баку.

1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. людей. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший протягом останніх років конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії й оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію і авіацію. Повідомляли про загиблих та поранених військовослужбовців і мирних жителів.

Воєнний стан ввели як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.

Кілька разів досягали домовленості про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували. 9 жовтня під час перемовин у Москві представники Азербайджану і Вірменії домовилися про припинення вогню в Нагірному Карабасі із 12.00 10 жовтня. Однак після настання перемир'я обидві сторони звинуватили одна одну в його порушенні.

9 листопада представник "влади" Нагірного Карабаху Ваграм Погосян повідомив, що армія невизнаної Нагірнокарабаської республіки більше не контролює ключового міста Шуша, а азербайджанські війська стоять на підступах до столиці Карабаху Степанакерта.