Венеціанська комісія визнала легітимність делегації Росії в ПАРЄ

Парламентська асамблея Ради Європи не повинна відмовляти у визнанні повноважень депутатів делегації Росії. До такого висновку в п'ятницю, 6 грудня, дійшла Європейська комісія "За демократію через право", відома як Венеціанська комісія, повідомляє пресслужба комісії.

"Експерти Венеціанської комісії в галузі конституційного права дійшли висновку, що хоча відповідно до міжнародного права є чітке зобов'язання для всіх держав і міжнародних організацій не визнавати прямо або побічно анексії, це зовсім не накладає на Парламентську асамблею Ради Європи (ПАРЄ) зобов'язання відмовляти у визнанні повноважень делегації держави, що анексувала територію. Венеціанська комісія підготувала доповідь за запитом ПАРЄ", – ідеться в повідомленні.

Як повідомляє "Європейська правда", за даними видання, зміст рішення буде офіційно оприлюднено в день нормандського саміту 9 грудня.

Висновок комісії підготували за запитом регламентного комітету ПАРЄ для роз'яснення того, чи має асамблея право визнавати повноваження делегації Держдуми, враховуючи те, що в обранні її депутатів за партійними списками брали участь виборці з окупованого й незаконно анексованого Криму.

Венеціанська комісія підтвердила, що й у самої Ради Європи, і в її держав-членів "є чітке зобов'язання не визнавати анексії явно чи неявно".

У документі також зазначено, що це поширюється й на ПАРЄ. Однак, як стверджує Венеціанська комісія, "це не обов'язково має призводити до позбавлення повноважень всієї делегації тієї країни, яка здійснила анексію". Зважаючи на це, наявність у складі Росії анексованого українського півострова ще не позбавляє російських депутатів права на участь у роботі ПАРЄ.

За даними видання, "Венеціанка" водночас вказала на можливість застосування інших санкцій/обмежень у ПАРЄ проти депутатів від РФ, обраних за партійними списками, лише через факт голосування за них в анексованому Криму, причому в окремих випадках можливо навіть повне позбавлення повноважень усіх або частини російських делегатів.

Зокрема, значення має те, чи були кримські голоси вирішальними для обрання депутатів або партії, які потрапили до Держдуми. ПАРЄ, ухвалюючи рішення про визнання повноважень, "має оцінювати вплив включення анексованої території на фінальні результати виборів і визначити, має бути підтверджено повноваження чи скасовано, повністю або частково".

Також наголошено, що ПАРЄ може з часом збільшити список імовірних санкцій щодо держави, яка здійснила анексію.

Аналіз концентрується на тих російських депутатах, яких було обрано за партійними списками, проте рішення містить непрямі вказівки на те, що в мажоритарних депутатів Думи, обраних у Криму, або ж членів Ради Федерації є всі підстави не бути визнаними членами асамблеї.

Росію позбавили права голосу в ПАРЄ у квітні 2014 року – відразу після анексії Криму та початку воєнних дій на Донбасі. На знак протесту у 2017 році Росія зупинила сплату внесків до бюджету Ради Європи (приблизно €33 млн на рік), що призвело до фінансової кризи в організації. У Росії заявили, що РФ виплатить Раді Європи борг за внесками, якщо ПАРЄ "усуне загрозу дискримінації національних делегацій".

У ніч на 25 червня 2019 року ПАРЄ ухвалила резолюцію про зміну санкційного механізму, яка дозволила делегації Росії повернутися в асамблею. 26 червня ПАРЄ 116 голосами (проти – 62, утрималося – 15) ухвалила резолюцію про підтвердження повноважень делегації РФ без обмежень. Українські депутати заявили, що на знак протесту покидають сесію асамблеї. Міністерство закордонних справ України відкликало тодішнього постпреда при Раді Європи Кулебу для консультацій.

23 вересня українська делегація в ПАРЄ ухвалила заяву про відмову від участі у найближчій сесії. У вересні Верховна Рада сформувала новий склад української делегації в ПАРЄ, проте вона заявила про відмову брати участь в осінній сесії на знак протесту.

Голова комітету парламенту з міжнародних відносин, депутат від фракції "Слуга народу" Богдан Яременко заявляв, що нова українська делегація в ПАРЄ ухвалить рішення щодо своєї участі у роботі асамблеї наприкінці 2019 року або на початку 2020 року.

14 листопада комітет ПАРЄ з політичних питань і демократії підготує резолюцію, яка може змінити принцип голосування за санкції щодо країн – членів Ради Європи, які порушують свої статутні зобов'язання.