+12 Київ
22 листопада перехідний уряд звинуватив експрезидента Болівії Ево Моралеса в тероризмі й підбурюванні до масових заворушень і звернувся у прокуратуру Ла-Пас із заявою про скоєння ним цих злочинів, повідомляє ВВС.
Міністр внутрішніх справ Болівії Артуро Мурільйо заявив, що Моралес причетний до організації роботи блокпостів на дорогах країни, які перешкоджали постачанню продовольства в міста.
У коментарі газеті The Guardian Мурільйо сказав 24 листопада, що вчинення Моралесом цього злочину "на 200%" підтверджує наявний у розпорядженні уряду запис телефонної розмови, на якому експрезидент нібито дає такі вказівки лідеру профспілки виробників коки Фаустіно Юкру Ярві.
На думку глави МВС Болівії, це "заколот і тероризм".
Він додав, що для Моралеса "попросили максимальний строк – 30 років в'язниці".
У Болівії після президентських виборів 20 жовтня розпочалися протести опозиції. Вищий виборчий суд Болівії, який виконує функції виборчої комісії, оголосив, що після підрахування 99,9% голосів Моралес, який керував країною із 2006 року, перемагає в першому турі. Його основний суперник, експрезидент Карлос Меса заявив, що не визнає перемоги Моралеса.
10 листопада Моралес дав згоду провести нові вибори президента країни. Того ж дня він подав у відставку, а 11 листопада погодився на пропозицію Мексики про політичний притулок.
12 листопада тимчасовим президентом Болівії оголосила себе друга віцеспікерка верхньої палати парламенту Жанін Аньєс.
17 листопада Міжамериканська комісія із прав людини повідомила, що від початку політичної кризи в Болівії під час протестів загинуло 23 людини, постраждало 715.
