Німецький Бундестаг проголосував за захист "Північного потоку – 2"

Бундестаг із другої спроби підтримав законопроєкт про внесення змін до закону про енергетику щодо імплементації директиви ЄС 2019/692, які дають можливість вивести частину газопроводу "Північний потік – 2" з-під дії європейських правил. Про це повідомив німецький журналіст із Bild Юліан Рьопке у Twitter.

Як пише "Укрінформ", за законопрокт проголосували 358 із 631 депутата, проти – 212 і 61 парламентарій утримався. Підтримали імплементацію директиви блок канцлерки Ангели Меркель ХДС/ХСС. "Зелені" та ультраправі з "Альтернативи для Німеччини" виступили проти.

Рьопке заявив, що ультраправі проголосували проти закону, оскільки бояться, що він зупинить газопровід, а не дозволить його будівництво.

"Уявлення не маю, як вони дійшли до такої інтерпретації", – дивується журналіст.

Just for the record: The AfD voted against the law because it fears it could stop Nord Stream 2.
Not because it fears it would enable it. No idea how it came to that interpretation...

— Julian Röpcke (@JulianRoepcke) November 13, 2019

Ухвалений законопроект дає змогу прибрати обмеження, які перешкоджали завершенню будівництва "Північного потоку – 2" та його запуску.

Як пише "Немецкая волна", відповідно до внутрішніх європейських норм, не можна, щоб транспортуванням газу займалася та сама компанія, яка видобуває і продає його. Нова газова директива поширює ці правила на газопроводи, які йдуть у Європейський союз з інших країн.

Отже, оператором "Північного потоку – 2" має бути незалежна від "Газпрому" компанія.

Обмеження стосуються газопроводів, які введено в експлуатацію після 23 травня 2019 року. До цієї дати всі питання розв'язували на рівні конкретної країни, на берег якої виходить магістраль.

Правки, із якими Німеччина внесла директиву у своє законодавство, передбачають, що директиву не застосовуватимуть до першого "Північного потоку", вона теркнеться "Північного потоку – 2". Також у законопроєкті вказано умови для виключення з нового регулювання, що може використовувати Росія, зазначає "Немецкая волна". 

8 листопада німецький парламент провалив голосування за поправки до газової директиви.

"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його порівну фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall та Uniper, французька Engie та австрійська OMV.

Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

У 2018 році Німеччина, Фінляндія та Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія залишалася останньою країною, яка не дозволяла. Черезце оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії.

30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газопроводу "Північний потік – 2", що проходить континентальним шельфом Данії.

У "Газпромі" прогнозували, що "Північний потік – 2" введуть в експлуатацію до кінця 2019 року, однак через позицію Данії газопровід зможуть запустити не раніше ніж навесні 2020 року, пишуть "Ведомости".