На Кубі відбулися протести проти нових санкцій США

1 травня мільйони кубинців вийшли на вулиці на знак протесту проти нових санкцій, які запропонувала адміністрація президента США Дональда Трампа та через посилення тиску Вашингтона на Гавану у зв'язку із ситуацією у Венесуелі, повідомило агентство Reuters.

Глава Республіки Куба Мігель Діас-Канель пообіцяв у Twitter, що кубинці дадуть "революційну відповідь" США.

"Ми дамо сильну, тверду і революційну відповідь на заяви, сповнені погроз, провокацій, брехні та наклепу з боку імперії янкі. Куба підтверджує, що ми вільні, суверенні та вірні соціалізму", – заявив він.

Already on our way to the Plaza. We'll give a forceful, strong and revolutionary response to the statements filled with threats, provocations, lies and slanders by the Yankee empire. #Cuba ratifies that we are free, sovereign and socialist. #SomosCuba.

— Miguel Díaz-Canel Bermúdez (@DiazCanelB) 1 травня 2019 р.

Санкції США призвели до браку основних товарів на острові. На думку західних дипломатів, кубинський уряд виявився нездатним протистояти новим санкціям США та діям американців проти влади Нікарагуа і Венесуели, пише Reuters.

Один із європейських послів розповів агентству, що Куба робить усе можливе дипломатичними каналами для підтримки Венесуели і все ще має вплив на африканські та інші країни.

Радник президента США з національної безпеки Джон Болтон заявив, що у Венесуелі перебуває понад 20 тис. кубинських військовослужбовців, а потенційні високопоставлені перебіжчики у Венесуелі побоюються гніву Куби. На Кубі заперечують присутність своїх військ у Венесуелі.

Як зазначає Reuters, марші по всій Кубі було організовано урядом, однак мало хто сумнівається, що кубинці шоковані й незадоволені швидким погіршенням відносин зі США протягом останніх місяців. Вони також бачать Венесуелу як союзника і джерело засобів до існування.

У Венесуелі триває політична криза. 10 січня 2019 року Ніколас Мадуро, який очолює країну із 2013 року і здобув найбільше голосів на виборах 2018 року, склав президентську присягу. 15 січня підконтрольний опозиції парламент визнав Мадуро узурпатором.

23 січня глава парламенту Хуан Гуайдо оголосив себе виконувачем обов'язків президента країни.

США, більшість країн Латинської Америки та Євросоюзу визнали Гуайдо тимчасовим президентом, Росія підтримала Мадуро.

5 квітня глава мінфіну США Стівен Мнучин заявив, що Куба продовжує діставати вигоду з незаконного режиму Мадуро і намагається втримати його при владі.

19 квітня Гуайдо оголосив, що 1 травня у країні розпочнеться кінцевий етап звільнення від режиму Мадуро.

30 квітня він заявив, що до протестувальників приєдналися венесуельські військові. У Каракасі почалися сутички противників Мадуро з поліцією.

Увечері 30 квітня президент США Дональд Трамп висунув до Куби вимогу повернути додому військовослужбовців кубинської армії, які допомагають режиму Мадуро боротися з демонстрантами. В іншому разі він пообіцяв увести проти Гавани масштабні санкції та повне ембарго.

У ніч на 1 травня Мадуро повідомив, що спробу державного перевороту придушено. Правозахисники поінформували про 119 затриманих.

1 травня Гуайдо заявив, що до протестувальників у Венесуелі приєдналося недостатньо військових для перемоги, і анонсував продовження акцій протесту у країні. Держсекретар США Майк Помпео припустив американське воєнне втручання у Венесуелі. Глава Пентагону скасував поїздку в Європу через ситуацію у Венесуелі.