+5 Київ
У суботу, 6 червня, країни ОПЕК+ погодили подальше скорочення видобутку нафти, повідомляє Reuters із посиланням на міністра нафти Ірану Біджана Зангане.
За словами посадовця, угоди було досягнуто, "як і планували".
Агентство зазначає, що після того, як країни ОПЕК+ (в угоді бере участь понад 20 країн, зокрема найбільші постачальники нафти – Саудівська Аравія, США та Росія) у квітні домовилися про скорочення нафтовидобутку, постачання сировини скоротилися приблизно на 10%, а її вартість за два місяці зросла майже вдвічі.
Зангане додав, що головною проблемою нинішніх переговорів стало недотримання зобов'язань із боку деяких країн, зокрема Нігерії та Іраку. Ці держави зобов'язалися компенсувати перевищення квот додатковим скороченням видобутку в липні – вересні.
Про домовленості знизити рівень світового видобутку нафти на 15% країни ОПЕК+ оголосили 10 квітня. Угоди було досягнуто за місяць після розірвання попередньої угоди, що спровокувало рекордне падіння цін на сировину. До 9 березня вартість нафти Brent упала на 30% – до $33 за барель, що стало максимальним денним падінням від 1991 року, коли почалася війна в Перській затоці. 30 березня ціна Brent упала нижче за $23 за барель.
Однак у зв'язку з рекордним падінням попиту на сировину через пандемію коронавірусу і зумовлене цим зупинення промисловості вартість нафти продовжила падати. 20 квітня ціна на травневі ф'ючерси американської WTI вперше в історії стала негативною – котирування падали до мінус $40 за барель. Це також спровокувало обвал цін на європейському спотовому ринку (укладені на цьому ринку контракти виконують негайно). Розрахункова ціна російської еталонної марки Urals опустилася до мінус $3 за барель, північноморської еталонної нафти Brent – до мінус $3,5.
На рівень до рекордного падіння котирування нафти повернулися 30 квітня, напередодні набуття чинності угоди ОПЕК+ про рекордне скорочення нафтовидобутку. У середині травня в ОПЕК заявляли, що нафтова криза вже позаду.
