Гутерріш розчарований результатами кліматичної конференції ООН

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив 15 грудня у Twitter, що розчарований результатами кліматичної конференції, яка відбулася в Мадриді.

"Міжнародна спільнота втратила можливість показати зростання прагнення до зменшення [зміни клімату], адаптації [до негативних наслідків] і фінансування боротьби зі зміною клімату. Але ми не маємо здаватися. І я не здамся", – написав він.

Гутерріш додав, що "більш ніж будь-коли" сповнений рішучості працювати над тим, щоб до 2020 року всі країни взяли на себе зобов'язання щодо скорочення кількості викидів вуглецю з метою утримування зростання середньої температури на 1,5 °C до 2050 року.

I am more determined than ever to work for 2020 to be the year in which all countries commit to do what science tells us is necessary to reach carbon neutrality in 2050 and a no more than 1.5 degree temperature rise. #ClimateAction

— António Guterres (@antonioguterres) December 15, 2019

Кліматична конференція відкрилася в Мадриді 2 грудня і мала закінчитися 13 грудня, проте сторони не змогли затвердити підсумкової декларації, і робота тривала ще майже на два дні. Конференція завершилася погодженням компромісного документа.

У підсумковій заяві немає конкретних кроків, результати роботи конференції не допоможуть прогресу в реалізації Паризької кліматичної угоди, вважають у міжнародній організації Greenpeace і Всесвітньому фонді дикої природи, повідомляє "Німецька хвиля".

4 листопада 2016 року набула чинності Паризька кліматична угода, яка передбачає заходи щодо недопущення зміни клімату. Для початку її дії необхідно, щоб документ ратифікувало не менше ніж 55 країн, які разом викидають понад 55% парникових газів у світі. Договір покликаний замінити Кіотський протокол, який закріплював нормовані зобов'язання зі скорочення викидів парникових газів.

Документ ратифікувало вже понад 180 країн, зокрема Україна. У списку, який оприлюднено на сайті ООН, є США, проте у 2017 році вони офіційно повідомили про вихід з угоди.

Паризька хартія передбачає: обмеження викидів парникових газів до рівня, коли їх будуть повністю поглинати рослини та океани, до кінця поточного сторіччя; уповільнення зростання середньорічної температури, щоб вона не перевищувала більш ніж на два градуси середньорічну температуру планети у доіндустріальні часи; створення фонду, за допомогою якого багаті країни будуть допомагати бідним переходити на чистіші види енергії.

Регулювання вжитих заходів має розпочатися із 2020 року.

Рада міністрів ЄС 25 листопада затвердила бюджет Європейського союзу на 2020 рік – 21% видатків бюджету планують спрямувати на боротьбу зі зміною клімату.