+19 Київ
У світ повернулися "нові" 80-ті роки ХХ століття, які характеризувалися різкими стрибками напруги в холодній війні, жорсткими взаємними заявами, недружніми діями й завершилися поразкою однієї зі сторін. Про це в статті для ZN.ua написав екс-секретар Ради нацбезпеки й оборони України (1996–1999 рр.), директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін.
Він зазначив, що санкції США проти Росії, Ірану й КНДР переформатують картину глобального світу і змушують визначатися інших учасників міжнародних процесів.
"Позиція, яка спостерігалася з 2014 року (насправді – ще раніше) і дозволяла багатьом країнам м'яко дистанціюватися від недружніх дій Росії, опинилася під загрозою. Складається ситуація, коли абстрактну розмову про те, що "цінності для нас важливіші за гроші", доведеться підтверджувати діями. І проблема пошуку щорічного консенсусу стосовно необхідності зберігати санкції виявиться найменшою з проблем європейських урядів", – заявив Горбулін.
Радник президента додав, що підписаний президентом Дональдом Трампом закон публічно оголошує, що у США є офіційні вороги.
"Це не одна "наддержава", а низка невеликих, але регіонально активних країн. Фактично йдеться про своєрідну "Вісь зла", на боротьбу з якою тепер і мають бути спрямовані зусилля США. Іран, Росія та Північна Корея (якій хоч і приділено мало уваги, але важливо, що про неї згадали) – новий колективний супротивник вільного світу, деструктивні дії якого потрібно стримувати й ретельно відстежувати. Вбудовування ж Росії в один ряд з авторитарними Іраном і Північною Кореєю дає чітке розуміння, якою її бачить нині американський законодавець: авторитарною країною, де права людини – порожній звук, а мілітаризм і реваншизм – одні з основ державної політики", – підкреслив він.
На думку Горбуліна, така посилена увага з боку США лестить президенту РФ Володимиру Путіну, який розуміє, що сучасна Росія з її обмеженим суверенітетом недотягує до "головного ворога" Америки. Однак для Росії розмова з ворожою Америкою дає надію на відновлення біполярного світу.
"З іншого боку, той факт, що замість СРСР як "Імперії зла"... нині на порядку денному лише "Іран, Північна Корея і Росія, що примкнула до них", усе ж таки не може не засмучувати російського лідера", – додав він.
США ввели економічні санкції проти РФ 2014 року – відразу після анексії Криму й початку бойових дій на сході України. 2 серпня 2017 року президент США Дональд Трамп підписав закон про нові обмежувальні заходи щодо Росії, Ірану й КНДР.
Документ скорочує максимальний строк кредитування російських банків, що перебувають під санкціями, до 14 днів, а для компаній нафтогазового сектору – до 30 днів. Також президент США може застосувати санкції до осіб, які мають намір укласти в будівництво російських експортних трубопроводів понад $5 млн на рік або $1 млн одноразово. Закон зобов'язує президента США заздалегідь погоджувати з Конгресом будь-які пом'якшення або скасування санкцій. Глава Білого дому не зможе зняти обмежувальних заходів особистим указом, як це було раніше.
Відразу після підписання закону Трамп заявив, що зробив це на користь національної єдності. За його словами, у законодавчого акта є серйозні недоліки, оскільки він "посягає на повноваження виконавчої влади" й шкодить інтересам європейських союзників США та американським компаніям.
