+8 Київ
Президент РФ Володимир Путін закликав російську промисловість бути готовою до мобілізації, щоб у суспільства не було бажання цікавитися, на що піде понад $322 млрд, які в Кремлі хочуть витратити на державну програму озброєнь із 2018-го до 2025 року. Таку думку висловив директор Центру досліджень постіндустріального суспільства, професор Вищої школи економіки у Москві Владислав Іноземцев у колонці для РБК.
Професор зазначив, що російська оборонна промисловість є "величезною частиною російської економіки", до якої залучено приблизно 2 млн осіб, однак не може своєчасно відреагувати на потреби воєнного часу.
"2016 року до військ надійшли 69 бойових літаків і приблизно 60 вертольотів. Це означає, що промисловість випускала їх не більше ніж 15 на місяць, якщо вважати, що третину виробленої техніки експортували. За всієї умовності такого порівняння, нагадаємо, що під час атаки коаліційних сил в Іраку в січні–лютому 1991 року ВПС цієї країни втратили 259 літаків і вертольотів за три тижні", – написав він.
Іноземцев додав, що подібна ситуація у військово-морському флоті, де нещодавно спустили зі стапелів атомний підводний човен, який будували з 2009 року, хоча за СРСР будівництво атомного підводного човна тривало приблизно півтора року.
"Зрозуміло, що переведення економіки на військові рейки знадобиться не в разі конфлікту в Молдові чи Казахстані, а в умовах конфронтації з НАТО. Однак сьогодні Росія так суттєво програє нашим західним "партнерам" у звичайних озброєннях, що жодна мобілізація цивільних підприємств ситуації виправити не в змозі", – наголосив він.
Економіст підрахував, що навіть військові витрати Росії у розмірі 4,7% ВВП не дадуть змоги країні найближчим часом наздогнати "потенційних противників".
"Упродовж останніх місяців стає все очевидніше, що економіка стоїть на місці, "зростання" виявляється вкрай нестійким, реальні доходи населення знижуються з прискоренням; інвестиції підтримують передусім із федерального бюджету або коштом держкомпаній. У такій ситуації обговорення зовнішньої загрози і, відповідно, необхідності фінансувати протистояння їй, знижує рівень очікувань громадян на зростання добробуту", – попередив Іноземцев.
На думку професора, влада нагнітає ситуацію, щоб люди не чекали багато від нового президентського терміну Путіна.
"У нинішній ситуації владі мобілізація якраз не потрібна: їй необхідне примирення населення і його зосередженість на питаннях виживання. Варто згадати, що російські військові операції в Грузії і в Україні починалися не на тлі військової істерії, а під розмови про зближення із Заходом і модернізацію... Це лише посилює відчуття, що зараз "мобілізація" має удаваний, і я б навіть сказав – уявний, вигляд", – наголосив він.
Водночас професор зазначив, що "залякування громадян", яке чинила влада, породжує небажані для Кремля наслідки і стає "потужним демотиватором" інвестиційної активності та сигналом до виведення коштів із країни.
"Будь-яке напруження є також поштовхом до скорочення споживання і заощаджень на чорний день, навіть якщо люди і так обмежують себе в усьому... Нарешті, значна частина суспільства розуміє, що влада бреше, кажучи про агресивні наміри Заходу, і використовує цю риторику для наступу на політичні й економічні свободи, і, значить, поки вони остаточно не обмежені, пора їхати. Загалом мілітаристська риторика зрізає набагато більший відсоток зростання, аніж додає економіці збільшення військових витрат", – написав Іноземцев.
Професор додав, що заява Путіна може зумовити продовження економічного спаду в Росії.
"Жодної реальної мобілізації через підвищення градуса військової риторики досягти не вдасться. Мрії про економічну мобілізацію залишаться мріями, а суспільство буде все байдужіше спостерігати за відновленням економічного спаду. Ця байдужість напевно здасться владі радістю. Але чи будуть так само сприймати і нову хвилю кризи, я не впевнений", – підсумував він.
22 листопада Путін на нараді з керівництвом міноборони, оборонно-промислового комплексу, главами міністерств та регіонів сказав, що здатність економіки швидко збільшувати обсяги оборонної продукції є "однією з найважливіших умов забезпечення воєнної безпеки держави".
Він додав, що вже давав доручення щодо "модернізації виробничих потужностей, формування резерву матеріальних і технічних ресурсів та забезпечення перевезень військ" два попередні роки.
І зазначив, що за підсумками наради її учасники мають зробити "висновки на майбутнє".
