"Я скажу реально, якщо Росія вирішить посилити ескалацію, звичайно, вона це зробить на тих територіях, де історично проживають люди, які мали родинні зв'язки з Росією. Харків, який під контролем уряду України, можуть окупувати. Росії потрібен привід. Скажуть, що захищають російськомовне населення. Після анексії Криму ми розуміємо, що це можливо і може статися", – наголосив президент.
За його словами, такий сценарій призведе до повномасштабних бойових дій.
"Але я не знаю, що вони збираються робити, тому що це велике місто. У Харкові проживає понад 1 млн жителів. Це не буде просто окупація, це буде початком великомасштабної війни", – наголосив Зеленський.
Контекст
Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти та докази.
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військовослужбовців.
США і НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
17 грудня МЗС РФ поширило російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться про те, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
23 грудня на щорічній пресконференції президент РФ Володимир Путін відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу перемовин [про просування НАТО на схід], а від безумовного гарантування безпеки Росії сьогодні та на історичну перспективу".
10-го, 12-го та 13 січня відбулися перемовини Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхнім підсумком у Росії заявили, що не отримали від США та НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація і дипломатія або конфронтація та наслідки.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише Україна та 30 країн – членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
Заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд в інтерв'ю Financial Times, яке вийшло 15 січня, заявила, що США мають низку сценаріїв на випадок вторгнення РФ до України. У Кремлі 17 січня відповіли, що Москва також розглядає різні сценарії подальших дій.
У Білому домі заявили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.
+9 Київ
