+13 Київ
"Їхні заяви 1 жовтня вплинули на російський інформаційний простір. Разом вони зламали кремлівський наратив, який намагався пом'якшити удар поразки навколо Лимана", – ідеться у звіті.
Як наголошують аналітики, федеральні ЗМІ Росії значною мірою висловлювали надію на те, що нещодавно мобілізовані люди й перекинуті підкріплення зможуть або утримати оборону Лимана, або провести контратаки в найближчому майбутньому. Проте заяви Кадирова і Пригожина спонукали учасників пропагандистських токшоу додати критики на адресу найвищого військового командування.
В Інституті зазначають, що кремлівським пропагандистам навіть довелося зірвати виступ колишнього заступника командувача Південного військового округу Росії Андрія Гурульова, коли він у прямому ефірі почав звинувачувати найвище військове командування в поразці в Лимані.
"Заяви Кадирова та Пригожина, імовірно, публічно підірвали лідерство Путіна. Кадиров навмисно націлився на командувача Центрального військового округу генерал-полковника Олександра Лапіна і звинуватив начальника Генштабу генерала армії Валерія Герасимова у приховуванні невдач Лапіна в Лимані", – звернули увагу в ISW.
Водночас аналітики наголошують, що Путін публічно висловив свою довіру Лапіну, коли 24 червня міноборони Росії оголосило про перемогу Лапіна під Лисичанськом. Крім того, західні військові чиновники також повідомили, що Путін ухвалював оперативні військові рішення в Україні й керував своїм військовим командуванням на мікрорівні.
"Отже, Путін, імовірно, є відповідальним за рішення не лише не зміцнювати Лимана, а й намагатися його утримати – факти, які, імовірно, відомі принаймні групі людей у його найближчому оточенні. Тож пряма атака Кадирова на Лапіна є непрямою атакою на Путіна, усвідомлює це Кадиров чи ні", – підсумували експерти.
