Єнін зазначив, що Україна чітко дотримуватиметься всіх норм міжнародного гуманітарного права.
"І саме це відрізняє нас від російського агресора, який стріляє по мирному населенню, який завдає ракетно-бомбових ударів по помешканнях. І я вже не говорю про поводження з нашими військовослужбовцями, – сказав перший заступник міністра МВС України. – Ми будемо використовувати всі ті можливості, які дають нам у цьому плані Женевські конвенції. Тобто використання праці тощо. Усі ці люди будуть працювати на відновлення економіки України".
Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський заявив 7 березня, що в Україні виникло питання, де розміщувати взятих у полон російських окупантів. За його словами, їх звозять в одне місце. Водночас глава МВС не назвав точної кількості військовополонених із Росії.
2 березня радник Монастирського Антон Геращенко зазначав, що ухвалили рішення віддавати полонених російських солдатів їхнім матерям, якщо вони приїдуть по них до України, в Київ.
Контекст
Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ до України. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація і денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах в Україні. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган", завдає авіаударів.
7 березня в управлінні верховного комісара ООН з прав людини заявили, що з 4.00 24 лютого жертвами російської агресії проти України стало щонайменше 406 мирних жителів, поранено 801. В організації зазначили, що реальні цифри значно вищі, оскільки з місць, де тривають інтенсивні бої, інформація надходить із запізненням і її ще треба підтвердити. 8 березня міністр оборони України Олексій Резніков підтвердив інформацію про більш ніж 400 убитих та понад 800 поранених мирних громадян від рук російських солдатів.
Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – протягом першого дня війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
Втрати російських окупантів станом на 8 березня становлять понад 12 тис. осіб убитими, пораненими та полоненими. Також, за даними Генштабу, РФ втратила за цей період 303 танки, 1036 бойових броньованих машин, 120 артилерійських систем, 56 реактивних систем залпового вогню, 27 засобів протиповітряної оборони, 48 літаків, 80 вертольотів, 474 одиниці автомобільної техніки, три судна, 60 цистерн із паливно-мастильними матеріалами та сім безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, висунувши вимогу "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування. 7 березня у суді ООН у Гаазі розпочалися слухання за позовом України до Росії про геноцид.
Через вторгнення РФ в Україну західні країни ввели проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалу економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати й надалі.
+8 Київ
