+12 Київ
За його словами, робота з пошуку відбувається в кількох напрямках – у Донецькій, Луганській, Харківській та інших областях. На відміну від 2014–2015 років, коли переговори про видавання тіл вели безпосередньо з представниками так званих "ЛНР" та "ДНР", зараз українська сторона веде справи з Росією через посередника, це міжнародний комітет Червоного Хреста.
"З усіх можливих джерел ми дізнаємося, де були бої, та передаємо дані. Російська сторона виходить на місця і, у разі виявлення, призначає місце і час зустрічі з нами", – розповів омбудсмен.
За його даними, більшість звернень від рідних військовослужбовців відбувається, коли солдат довго не виходить на зв'язок, а потім виявляється живим, таких випадків – 70%, каже Котенко.
Він зазначає, що рідні залишаються найнадійнішим джерелом інформації для пошуку, натомість пошукова служба використовує дані Генерального штабу Збройних сил України та спілкується з людьми на місцях боїв.
"Як ви розумієте, у нас, крім офіційних, багато неофіційних джерел на окупованій території, людей, які допомагають установити місцезнаходження тіл. Також ми спілкуємося безпосередньо з командирами, які до останнього були разом зі зниклими. Багато про них не казатиму, щоб не наражати їх на небезпеку", – додав він.
Котенко не назвав точну кількість бійців, яких сьогодні вважають зниклими безвісти. За його словами, рідні болісно реагують на цей статус, вважаючи, що він обов'язково означає загибель.
"Але це означає, що людини поки що тільки немає на зв'язку. Буває, що і по тисячі, і по півтори тисячі людей за добу знаходяться", – уточнив уповноважений.
