Наголошено, що документ під назвою "Необхідні кроки для розблокування роботи тристоронньої контактної групи (ТКГ), нормандського формату, виконання Мінських угод та загальних узгоджених підсумків Паризького саміту у нормандському форматі 9 грудня 2019 року" з'явився напередодні засідання ТКГ щодо врегулювання конфлікту на сході України 8 грудня.
До 10 кроків, які запропонував Київ, увійшли:
Зеленський говорив 21 грудня, що домовитися про реалізацію трьох ініціатив можна було б до свят. Зокрема – про режим припинення вогню, КПВВ та обмін заручниками.
22 грудня ТКГ з питань мирного врегулювання ситуації на сході України домовилася повернутися до дотримання режиму припинення вогню на Донбасі. В українській делегації ТКГ заявили, що побачили готовність "іншого сторони" до деескалації на Донбасі.
Незважаючи на домовленості щодо повернення до дотримання режиму припинення вогню, російсько-окупаційні війська на Донбасі 23 грудня тричі порушили режим тиші.
У 2014 році, одразу після анексії Криму, Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри оприлюднені Україною факти і докази.
У липні 2020 року ОПУ повідомив, що ТКГ під час відеоконференції погодила режим повного й усеосяжного режиму припинення вогню на Донбасі. "Режим дотримання повного та всеосяжного припинення вогню у разі, якщо він буде дотриманий іншою стороною, є базовою передумовою реалізації Мінських домовленостей і відкриває шлях до виконання інших положень цих домовленостей", – наголошували у повідомленні ОП.
Повний та усеосяжний режим припинення вогню на Донбасі набув чинності 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки його порушення бойовиками.
Перемовини щодо врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (ТКГ, Україна – ОБСЄ – Росія) та "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).
12 лютого 2015 року в Мінську лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд та Ангела Меркель під час 17-годинних перемовин погодили два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію щодо виконання Мінських угод та Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. Поки що Мінських угод не виконали.
У Парижі 9 грудня 2019 року відбувся останній саміт лідерів "Нормандської четвірки". У його підсумковому комюніке зазначено, що сторони домовилися про припинення вогню, відкриття нових пунктів пропуску, обмін утримуваними особами за формулою "всіх на всіх" до 31 грудня 2019 року, розведення сил та засобів на трьох нових ділянках на Донбасі, продовження на рік дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" та розширення мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ.
Домовленості виконали частково. Очікували, що наступний саміт відбудеться 2020 року, проте цього не сталося. Від участі у перемовинах у нормандському форматі відмовляється Росія, кажуть у МЗС України.
Лідери США, ФРН, Франції, Італії та Великобританії 6 грудня 2021 року зазначили, що РФ треба відновити перемовини з Україною у межах нормандського формату.
За словами глави українського МЗС Дмитра Кулеби, Україна, Німеччина та Франція спільними зусиллями повертають РФ за стіл переговорів у нормандському форматі.