$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +11 Київ

"Це небезпечно". Маляр закликала не публікувати даних і фото людей, які можуть бути у полоні. І пояснила, чому photo icon

"Це небезпечно". Маляр закликала не публікувати даних і фото людей, які можуть бути у полоні. І пояснила, чому Маляр: Розміщення в публічному просторі будь-якої інформації про конкретну людину, яка перебуває в полоні у росіян, значно ускладнює процес повернення її додому і нерідко ставить під загрозу життя самого полоненого
Фото: Ганна Маляр / Facebook
Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр 2 листопада у Facebook закликала українців не публікувати фото й даних (зокрема персональних) громадян, які можуть бути у полоні в російських окупантів.

"Це небезпечно. Пости у соціальних мережах, які нерідко публікують родичі, активісти чи просто небайдужі громадяни, де на фото зображено безвісти зниклого або полоненого українського військовослужбовця у військовому однострої, із вказанням прізвища, ім’я, по батькові та військової посади, можуть зашкодити військовослужбовцю та перемовинам щодо обміну. Такі пости переважно супроводжуються підписами на кшталт "ця особа перебуває в полоні, подивіться, може, хто знає чи шукає цю людину" або "помоліться за повернення" та містять персональні дані військового"написала вона.

Маляр пояснила, що людина, яку в такий спосіб намагаються розшукати, може бути в полоні, але окупанти можуть вважати, що вона не військова, а цивільна. Можливий варіант, коли особа переховується на окупованій території й шукає способів повернутися на підконтрольну Україні територію.

"Оприлюднюючи дані й фото такої людини, ви даєте ворогу орієнтир на пошуки. Пам'ятайте, що поширення в соціальних мережах інформації про позивні українських бійців, військові частини і місця їхньої дислокації, про обставини потрапляння військовослужбовців у полон тощо несе загрозу не тільки самим полоненим, але і їхнім бойовим побратимам. Ми вже неодноразово наголошували на тому, що розміщення в публічному просторі будь-якої інформації про конкретну людину, яка перебуває в полоні у росіян, значно ускладнює процес повернення її додому і нерідко ставить під загрозу життя самого полоненого. Ідеться про додаткову інформацію, як то: значущість цієї особи для суспільства, її політичні погляди, місце служби чи попередня робота, відомості про склад сім’ї, про рідних і близьких тощо. Це спонукає ворога прискіпливо ставитися саме до цієї конкретної особи, у результаті чого вимоги до її обміну стають завищеними, а сам процес – максимально ускладненим", – додала вона.

Заступниця міністра розповіла, що для пошуку людей, які, ймовірно, перебувають у полоні, родичам потрібно звертатися до координаційного штабу щодо поводження з військовополоненими, який діє на базі Головного управління розвідки Міноборони України. Ця установа об'єднує у собі понад 10 державних установ та організацій, офіс розташований у Києві, на вулиці Спаській, 37, додала вона.

Телефони штабу: +38 (095) 412 74 24; +38 (044) 425 12 09.

"Ця установа здійснює прийом родичів військовополонених та безвісти зниклих і надає юридичну, психологічну, а також іншу наявну інформацію", – зазначила Маляр.

Контекст

Між Україною та Росією за час повномасштабної війни проведено 29 обмінів полоненими, під час яких удалося звільнити 1,3 тис. осіб.

Найбільший на сьогодні обмін відбувся 21 вересня. Тоді з полону звільнили 215 захисників України, із них 108 – азовці. Росії віддали кума президента РФ Володимира Путіна Віктора Медведчука та 55 російських військових.