$39.22 €42.44
menu closed
menu open
weather +12 Київ

"Це не про мир, а про заморожування війни і програш України". Подоляк дав оцінку китайському "мирному плану"

"Це не про мир, а про заморожування війни і програш України". Подоляк дав оцінку китайському "мирному плану" За оцінкою Подоляка, китайський підхід до врегулювання не забезпечує деокупації України
Фото: president.gov.ua
Радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк заявив 24 лютого у Twitter, що позиція Китаю щодо врегулювання в Україні, відома як "мирний план", не відповідає українським інтересам.

"Будь-який "мирний план", що передбачає лише "припинення вогню" і, як наслідок, нову лінію поділу та продовження окупації території України – це не про мир, а про заморожування війни, програш України, наступні етапи російського геноциду", – написав Подоляк.

Позиція України, додав радник глави ОП, відома: це відведення російських військ до кордонів 1991 року.

Міністерство закордонних справ Китаю у річницю війни, розв'язаної Росією в Україні, презентувало так званий мирний план зі своїми ідеями щодо її врегулювання. Документ має назву "Позиція Китаю щодо політичного врегулювання кризи в Україні" і складається із 12 пунктів.

Окрім поваги до суверенітету всіх країн, у КНР наполягають на відмові від "менталітету холодної війни", припиненні бойових дій і поновленні мирних переговорів.

Крім того, позиція Китаю містить тези про необхідність урегулювання гуманітарної кризи, захисту цивільного населення та військовополонених, підтримки безпеки атомних електростанцій і зниження стратегічних ризиків.

У китайському документі як значущі для врегулювання пункти вказано також сприяння експорту зерна, припинення "односторонніх" санкцій, підтримання стабільності промислових ланцюгів і ланцюгів постачання та сприяння повоєнному відновленню.

У позиції Китаю немає тез про відведення Росією військ з окупованих територій України.

Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що Китай міг обмежитися першим із 12 пунктів, у якому декларують необхідність поважати суверенітет усіх країн.

Контекст

Китай від початку нападу РФ на Україну намагається дотримуватися нейтральної позиції, але прямо не засуджує дій Москви.

30 грудня 2022 року під час переговорів за допомогою відеозв'язку із главою КНР Сі Цзіньпіном президент РФ Володимир Путін заявив, що Росія й Китай розвиватимуть "військову та військово-технічну співпрацю". Він наголосив, що це сприятиме "гарантуванню безпеки двох країн і підтриманню стабільності в головних регіонах". Зі свого боку глава КНР зазначив, що в Китаї готові нарощувати "стратегічну координацію" із РФ, щоб "принести більше стабільності у світ", повідомило китайське агентство "Сіньхуа".

Китай надає Росії технології, які їй необхідні для ведення війни проти України, написала 4 лютого 2023 року The Wall Street Journal за підсумками аналізу даних російської митниці.

Телеканал CNN із посиланням на офіційних осіб США, ознайомлених із даними розвідки, повідомив 18 лютого, що останнім часом США почали помічати "тривожні" тенденції в підтримці Китаєм російських збройних сил і що є ознаки того, що Пекін хоче "підійти до межі" надання летальної військової допомоги Росії, не будучи спійманим. 24 лютого Spiegel повідомив, що Пекін і Москва ведуть переговори про закупівлю 100 ударних безпілотників, які можуть доправити вже у квітні.  Держсекретар США Ентоні Блінкен застеріг Пекін від надання Росії військової допомоги або допомоги в обході західних санкцій.

За словами президента України Вододимира Зеленського, Китай має "підтримати формулу миру", яку пропонує Україна, і "виступати за гарантії безпеки". Президент України також заявив в інтерв'ю, опублікованому 19 лютого, що поки "не бачить" ознак військової підтримки Росії з боку Китаю.