+10 Київ
Підполковник армії Грузії у відставці та громадянин України Купарашвілі тренував полк протягом восьми років, був наставником його нинішнього командира Дениса Прокопенка (Редіса). У момент повномасштабного вторгнення РФ він був у Маріуполі, в одному з боїв дістав поранення.
За словами офіцера, його пораненого привезли до шпиталю на "Азовсталі", там прооперували – витягли дві кулі. Він зазначив, що у бункері складно оцінити перебіг часу, за припущенням військовослужбовця, він провів на "Азовсталі" приблизно п'ять днів, після чого – 22 березня – його евакуювали.
На запитання, як відбувалася евакуація із заводу, який постійно обстрілювали, офіцер сказав, що "по-перше, це героїзм як пілотів, так і хлопців з "Азову" та особисто командира полку – Редіса".
"Тієї ночі – я пам'ятаю – був наказ вивести тяжкопоранених. Це було о четвертій ранку, ми мали бути на точці, але до цієї точки треба було ще дійти. Він [Прокопенко] особисто прийшов, я пам'ятаю, переконуватися в тому, що операція пройде у суворій таємності і за планом. Але не все завжди йде за планом. По-перше, треба було цих поранених евакуювати зі шпиталю "Азовсталі" на точку евакуації з гвинтокрилами. І цю дистанцію треба було пройти так, щоб не помітили, не обстріляли і не розбомбили. У цей час і авіація літала, бомбила, бої йшли. Але хлопці зробили максимум, щоб довести до точки евакуації. Гвинтокрили зайшли та евакуювали поранених", – розповів він.
Купарашвілі назвав цей процес божевіллям. "Я за свою кар'єру, де тільки не брав участь, що тільки не бачив, але ось такого божевілля я не зустрічав", – заявив він. Як зазначило "Радіо Свобода", Купарашвілі – офіцер із 20-річним досвідом, він пройшов навчання у НАТО і був у різних гарячих точках світу.
Офіцер розповів, що полк "Азов" вів бій з окупантами, поки тривало розвантаження вертольотів і завантаження поранених на борт.
"І це ж було таке місце, де нас бачили. У цей час наші хлопці, азовці, нас оберігали: вели тяжкий бій. Там таке діялося! Там бомбили постійно: авіація не зупинялася, важка реактивна артилерія. Але вони не давали можливості обстрілювати та знищити точки евакуації... бо там були поранені, які чекали на евакуацію... Вони стали стіною і дали можливість вибратися людям. Я вдячний усім хлопцям! Вони створили щит, щоб захистити гелікоптер. Він зайшов, і хлопців евакуювали. Пілоти, люди, що перебували на борту, зробили героїчний крок, вони ризикнули життям, щоб вивезти хлопців з оточення. Вивезти поранених та ще й привезти постачання. Але це було божевілля, я вам скажу! Проте це божевілля себе виправдало", – сказав він.
Купарашвілі каже, що коли вже летів у гелікоптері, не вірив, що зможе долетіти до місця призначення.
"Я взагалі не вірив, що дійду до гвинтокрила. Усім пояснили, що це величезний ризик. По-перше, дістатися до гвинтокрила, по-друге, почекати, сісти в нього, і шанси долетіти до місця призначення – дуже низькі. Але вже не було різниці, де ти загинеш – на землі чи у повітрі. Проте це був шанс. Хлопці, котрі це неодноразово провели, – герої. Це була мужність, яка межувала з божевіллям. Це було неможливо. Тому що сам супротивник спочатку був шокований. Це була операція найвищого класу", – наголосив він.
Військовослужбовець зазначив, що у момент приземлення вертольота на точку евакуації він мав двоїсті відчуття – з одного боку, це позитивні емоції від того, що з'являється можливість дістати медичну допомогу, а з іншого – він покидав своїх товаришів по службі в оточенні. Нині він шкодує, що тоді евакуювався.
"Я шкодую, дуже шкодую, що мене евакуювали. Що я зараз не з ними", – наголосив Купарашвілі.
20 травня президент України Володимир Зеленський розповідав про хоробрість екіпажів вертольотів, які тижнями літали до Маріуполя, доправляючи продукти і боєприпаси на "Азовсталь". "Загинула дуже велика кількість наших льотчиків, на жаль. Абсолютно героїчні люди, які знали, що складно, що майже неможливо долетіти до "Азовсталі" і привезти їм ліки, їжу, воду, забрати тіла, поранених", – сказав він.
31 травня було оприлюднено відео польотів вертольотів постачання Повітряних сил ЗСУ на "Азовсталь", зняте у перші тижні блокади.
