+11 Київ
Як розповів герой історії, 28 лютого його молодший брат Олег на прохання місцевої тероборони виїхав на АЗС по пальне для автомобілів. Оскільки з'явилася інформація про колону російських військових, що суне на село, на прохання заправника Олег і його товариш повезли додому вагітну доньку співробітника АЗС.
Чоловіки відвезли дівчину до безпечного місця, а самі вирушили назад на ту саму АЗС. Дорогою вони зіткнулися з колоною російських військових. Олег і його товариш вибігли з машини і сховалися в кюветі. Росіяни відкрили по них вогонь.
"Товаришу вдалося вибратися через лісосмугу, а брат залишився: знімав відео, передавав їх для уточнення кількості колони й військової техніки, що заходила до села. Знайшли ми його через місяць розстріляним. Загинув у 33 роки. У нього був план завести сім'ю, але не встиг", – поділився Ткачук.
5 березня танки РФ здійснили цілеспрямовані постріли по багатоповерхівках і школі в Бузовій. Ткачук переконував жителів спускатися в підвали, але не всі розуміли цю потребу. За 20 хвилин після перших пострілів відбувся масований обстріл будинків.
"У той день була одна загибла жінка, яка 2014 року переїхала до Київської області з Донбасу. Спустившись до підвалу, вона вирішила повернутися додому по документи. Було пряме влучання в її квартиру, були обвали поверхів. Знайшли її тіло на п'ятий день", – поділився герой історії.
Сам він дістав травму у зруйнованому дворі і через розрив зв'язки гомілкостопа був змушений виїхати на лікування. Зараз Ткачук повернувся до рідного села і відбудовує житло власним коштом.
"Нехай державні гроші попрацюють задля перемоги", – каже він.
Прослухати історію Ткачука можна тут.
