За його словами, усі поради західних політиків встановити зараз режим припинення вогню "безрозсудні".
"Тому що встановлення припинення вогню наразі, по суті, виправдовує всю несправедливість, яка вже сталася", – сказав він.
Штайнмаєр зазначив, що в умовах окупації російською армією частини України, перемир'я дасть змогу Москві зберегти свою присутність на цих територіях, незважаючи на те, що це є порушенням міжнародного права, а це "не може бути метою припинення вогню".
"Тому, на жаль, я не можу сказати, що бачу якийсь вихід [з війни] наразі", – сказав президент ФРН.
Він зазначив, що німецька політика щодо війни в Україні зазнала серйозного "переосмислення". Уряд і населення Німеччини дійшли розуміння того, що європейської безпеки "більше не можна гарантувати".
"Я був в Україні, і я можу сказати, що критика, яку було спрямовано проти Німеччини у зв'язку із затриманням постачання озброєнь, затихла, і натомість сьогодні є позитивна оцінка", – поділився президент.
Він додав, що Німеччина має й надалі допомагати українцям протягом наступних зимових місяців через продовження атаки на критично важливу інфраструктуру, що є частиною стратегії РФ "завдати удару по цивільному населенню і знищити всю країну".
Контекст
Переговори про закінчення війни Україна й Росія вели на рівні делегацій. Відбулося чотири очні раунди (останній – 29 березня в Туреччині). Крім того, делегації зустрічалися у відеоформаті. У травні переговорний процес було припинено, тому що з російського боку немає конкретики, яку можна було б обговорювати, пояснювали в Офісі президента України.
30 вересня президент РФ Володимир Путін у зверненні, присвяченому незаконній анексії українських територій, висунув вимогу до України припинити вогонь і негайно сісти за стіл переговорів, водночас відкинувши, що повернення Україні її територій буде на порядку денному.
У відповідь президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна хоче досягти домовленості з РФ, але з нинішнім президентом це неможливо. "Він не знає, що таке гідність і чесність. Тому ми готові до діалогу з Росією, але вже з іншим президентом", – сказав він. 4 жовтня Зеленський увів у дію ухвалене 30 вересня рішення Ради нацбезпеки і оборони, у якому офіційно констатують "неможливість проведення переговорів із Путіним".
10 листопада Зеленський сказав, що не відкидає переговорів із РФ про закінчення війни. Він наголосив, що, "крім ультиматумів, нічого не чув від чинного президента РФ", але "не зачинив двері". Про умови, які входять до української формули миру, Зеленський говорив на засіданні Генасамблеї ООН 22 вересня і на саміті G20 15 листопада. Спочатку в ній було п'ять пунктів, тепер стало 10.
16 листопада український президент повідомив, що "отримував сигнали від партнерів" щодо бажання Путіна провести переговори. У відповідь Зеленський "запропонував публічну форму [переговорів], тому що Росія веде з Україною війну публічну".
17 листопада прессекретар Кремля Дмитро Пєсков визнав, що РФ завдає ударів по критичній інфраструктурі України, щоб схилити її до переговорів. "Так само ведуть себе терористи ІДІЛ: убивають невинних людей, щоб виконали їхні вимоги", – прокоментували слова Пєскова в МЗС України.
+10 Київ
