+10 Київ
Начальник Генерального штабу – головнокомандувач Збройних сил України Віктор Муженко вважає, що виведенню українських військ із Дебальцевого заважали політики, які "намагалися впливати на перебіг операції". Про це він заявив в інтерв'ю газеті "День".
"Дійсно, була проблема з тим, що деякі політики або близькі до них особи намагалися впливати на перебіг операцій. Можу сказати, що, наприклад, коли ми готували вихід із Дебальцевого, то його план дуже швидко з'явився на Facebook-сторінці Семена Семенченка (Грішина)... Мені хочеться сподіватися, що політики робили це не навмисно. Але звідки з'явився план виходу військ із Дебальцевого у Семенченка, мені досі невідомо", – зазначив Муженко.
За словами Муженка, у Дебальцевому регулярні частини російської армії зіткнулися зі стійкою, добре організованою обороною українських підрозділів, зокрема 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади.
"Так, не всі змогли встояти... Водночас нам вдалося за надзвичайно складних умов зберегти управління військами, які перебували не лише під прямим вогневим ураженням, а й зазнали шаленого інформаційного впливу псевдоекспертів, які намагалися посіяти паніку. Завдяки витримці та чіткому виконанню плану операції нам вдалося уникнути паніки, ввести в оману ворога й організувати планове виведення військ на вже захищені рубежі", – розповів голова Генштабу.
Він нагадав про деталі операції в Дебальцевому.
"Ми розмовляли з президентом. І для росіян було несподіванкою те, що українські війська насправді не були оточені. Росіяни намагалися переконати всіх у Мінську, що наші війська знову в мішку. Для цього в районі Дебальцевого вони зосередили численні резерви. Президент запропонував мені прилетіти до Мінська і доповісти йому про обстановку, але я пояснив, що з Мінська здійснювати управління військами буде вкрай складно", – розповів Муженко.
"Також я мав телефонну розмову з генералом російського Генштабу Картаполовим. Він виходив на мене і переконував, що наші війська – в повному оточенні. Я йому запропонував зустрітися в Дебальцевому. Він відмовився. На той час це кардинально змінювало наші дипломатичні позиції на переговорах у Мінську. Справді, якщо б ми терміново почали відступ, як того очікували росіяни, то могла б повторитися трагедія Іловайська, адже російська артилерія просто накрила б нас вогнем з обох боків. Однак стійкість і організованість під Дебальцевим примусили ворога зосередити артилерію на самому місті й навколо нього. Мало хто знає, що ворог іще добу з усіх калібрів обстрілював Дебальцеве після того, як ми вже вивели більшість колон із того "апендикса", – зазначив начальник Генштабу.
У лютому 2015 року проросійські терористи здійснили масштабний наступ на українське місто Дебальцеве, незважаючи на домовленість про початок перемир'я, досягнуту в Мінську. Бойовики стверджували, що українські підрозділи, які захищають Дебальцеве, перебували в оточенні, проте тривалий час не могли взяти місто.
Уранці 18 лютого українські військові почали відхід із Дебальцевого, який закінчився наступного дня ввечері.
У лютому 2016 року Міністерство оборони України повідомило, що за весь період оборони Дебальцевського виступу загинули 136 і було поранено 331 військовослужбовця Збройних сил.
Зокрема, під час бойових дій в районі Дебальцевого в період з 15 січня по 18 лютого 2015 року загинули 110 військовослужбовців, 270 були поранені, 7 взяті в полон і 18 пропали безвісти.
