Рахманін зазначив, що має доступ до даних української розвідки та інформації, яку Україна одержує від розвідувальних органів інших країн щодо обміну.
"Я хочу розставити деякі акценти. Перше – про маркери. Добре, що [керівник об'єднаного штабу збройних сил Грузії у 2009–2012 роках генерал-лейтенант] Деві [Чанкотадзе] згадав про маркери – є така технологія, термінологія – певна кількість професійних маркерів, за якими розвідники визначають рівень загрози, роблять так звану консолідовану розвідувальну оцінку, яка доводиться до верховного головнокомандувача та Ради національної безпеки. За цими маркерами вираховується коефіцієнт загрози. Так от. За маркерами на сьогодні загрози повномасштабного вторгнення немає, є ризик. Це різні речі. Друге стосується того, буде чи не буде повномасштабне вторгнення. Ще раз наголошу: на сьогодні є ризик, але немає повномасштабної загрози вторгнення", – сказав Рахманін.
Він додав, що "реальне перекидання сил та засобів" Росії почалося лише у грудні.
"І третє. Насправді, коли почався достатньо серйозний резонанс із приводу загрозливої концентрації сил і засобів уздовж українських кордонів, тоді, коли ця інформація з'явилася, жодних формальних об'єктивних підстав так згущувати фарби не було. На той момент, коли з'явилися перші публікації в американській пресі, чисельність [російських військ] сягала приблизно 90 тис. Для порівняння: рік тому влітку було 87 тис., навесні цього року – щонайменше 105 тис. Під час навчань "Захід 2021" було приблизно 180 тис. і ще були білоруси. Тобто ризик був у рази вищим. Нагадайте мені, будь ласка, таку ж бурхливу реакцію наших західних партнерів і чому її не було", – резюмував нардеп.
Контекст
Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази.
За даними уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової, за час збройного конфлікту на Донбасі загинуло майже 14 тис. українців, із них 4 тис. – цивільні особи, зокрема 158 дітей.
2021 року російсько-український конфлікт загострився. РФ наприкінці березня почала нарощувати війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Українська розвідка говорила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" та "ЛНР" території через введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, та не відкидала спроби просування російських військ углиб території України.
У РФ стверджували, що накопичені сили буде залучено до навчань, а пізніше вони повернуться до місць постійної дислокації. У травні газета The New York Times із посиланням на високопосадовців адміністрації Байдена повідомила, що Росія відвела кілька тисяч військовослужбовців, але вздовж кордону з Україною залишалося ще приблизно 80 тис. військових, що було найбільшою кількістю сил, які Росія накопичила там із моменту анексії Криму.
Наприкінці жовтня американські ЗМІ знову почали повідомляти, що Росія стягує війська до кордону з Україною. У Міноборони України спочатку говорили, що жодних змін на кордоні не відбулося і українська розвідка не фіксує нарощування російських військ. Але 21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, до того ж атака буде "набагато руйнівнішою, ніж будь-яка раніше". За його оцінкою, поблизу українського кордону зосереджено майже 92 тис. російських військовослужбовців.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні. 7 грудня Путін і Байден провели двогодинну розмову через відеозв'язок. У Білому домі заявили, що Байден висловив "глибоке занепокоєння" Сполучених Штатів та їхніх європейських союзників у зв'язку з нарощуванням Росією сил навколо України. Байден попередив Путіна про "рішучі економічні та інші заходи" у разі вторгнення в Україну.
Путін під час розмови заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України. "Тому Росія серйозно зацікавлена в одержанні надійних, юридично зафіксованих гарантій, що унеможливлюють розширення НАТО у східному напрямку та розміщення в суміжних із Росією державах ударних наступальних систем озброєнь", – сказав він. У Білому домі зазначили, що Байден не поступився російській стороні в питанні ймовірного вступу України до НАТО.
За інформацією Bloomberg, адміністрація Байдена домагатиметься від Німеччини зупинки газогону "Північний потік – 2", який має з'єднати Росію та Німеччину дном Балтійського моря в обхід України, якщо Путін ухвалить рішення про військове вторгнення РФ в Україну.
+11 Київ
