$39.22 €42.44
menu closed
menu open
weather +13 Київ

Путін стверджує, що Україна хоче "повернути війська в місця постійної дислокації на Донбасі" до проведення виборів

Путін стверджує, що Україна хоче "повернути війська в місця постійної дислокації на Донбасі" до проведення виборів Путін: У нас зобов'язання тільки одне – сприяти реалізації Мінських угод
Фото: EPA
Президент РФ Володимир Путін вважає, що в Росії немає жодних зобов'язань у конфлікті на Донбасі, окрім того, щоб "сприяти реалізації Мінських угод". Про це він сказав на брифінгу в Женеві за підсумками зустрічі із президентом США Джо Байденом, передає кореспондент "ГОРДОН".

На брифінгу Путін зазначив, що тему конфлікту на сході України в перемовинах порушували, хоча й не дуже докладно, і, на його думку, Байден згоден із тим, що в основі врегулювання на південному сході України мають лежати Мінські угоди.

На уточнювальне запитання журналістів щодо виконання зобов'язань РФ у конфлікті на Донбасі Путін заявив: "У нас зобов'язання тільки одне – сприяти реалізації Мінських угод. Якщо українська сторона готова до цього, ми підемо цим шляхом, поза будь-яким сумнівом".

Водночас Путін вважає, що Україна не збирається реалізовувати Мінські угоди. Він зазначив, що в листопаді минулого року українська делегація "надала свої міркування" щодо їх реалізації, у яких ідеться про політичну інтеграцію Донбасу "в українську правову систему і в Конституцію".

Він підкреслив, що, згідно зі ст. 9 Мінських угод, "кордон між Російською Федерацією і Україною, донбаська лінія, починають займати прикордонні війська України наступного дня після виборів".

"Що запропонувала Україна – вона запропонувала повернути Збройні сили України до місць своєї постійної дислокації. Що це означає? Це означає, що війська України мають зайти на Донбас. Друге – вони запропонували закрити кордон між Росією і Україною в цій частині, і третє – вибори провести за три місяці після цих двох кроків", – заявив президент РФ.

На його думку, це "нічого спільного не має з Мінськими угодами, повністю Мінським угодам суперечить".

"Тому які ж зобов'язання додаткові тут може взяти на себе Росія? Я думаю, що відповідь зрозуміла", – завершив Путін.

Контекст

2014 року, відразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази.

Під час перемовин тристоронньої контактної групи з урегулювання конфлікту на Донбасі 21 жовтня 2020 року російська сторона висунула нову пропозицію українській делегації – створити нову покрокову карту роботи групи на багато років наперед. Про це розповів перший президент України, голова української делегації у тристоронній контактній групі Леонід Кравчук.

Кравчук 5 листопада оприлюднив головні тези "Плану спільних кроків". У документі передбачили завершення війни на Донбасі до кінця 2020-го і проведення там місцевих виборів до 31 березня 2021 року; створення в ОРДЛО вільної економічної зони на 30 років; скасування указів президента РФ Володимира Путіна, які є прямим втручанням у життя окупованого регіону (зокрема про спрощення порядку видавання громадянства РФ). Саміт "Нормандської четвірки" мав відбутися до кінця 2020 року, обмін утримуваними особами та збільшення контингенту СММ ОБСЄ на Донбасі – до середини грудня, ішлося у плані. Нічого із цього реалізовано не було.

Запропонований Україною "План спільних кроків" не є заміною того, що вже зроблено за шість років роботи нормандського формату і ТКГ, говорив Кравчук. "Це документ, який відповідає реаліям і тому, що зроблено, а з його допомогою ми хочемо доповнити або уточнити ті питання, які не знайшли широкого, точного і конкретного втілення в попередніх документах", – вважає він.

Головний складник українського мирного плану – повна демілітаризація ОРДЛО, писало агентство "Інтерфакс-Україна" з посиланням на джерело, наближене до перемовин. Вона включає виведення найманців і важкого озброєння, роззброєння, демобілізацію проросійських сил. Важливим елементом плану є повний доступ ОБСЄ до всієї тимчасово не контрольованої урядом України території.

У січні 2021 року глава Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив, що в межах перемовин щодо врегулювання конфлікту на Донбасі в нормандському форматі Німеччина та Франція розробляють план мирного завершення війни, так звані кластери, на базі яких у майбутньому може з'явитися дорожня карта. У березні він повідомив, що "конкретний план мирного врегулювання" готовий, сторони чекають на реакцію Росії. За його словами, так звані кластери – "логічні кроки, які повністю відповідають духу і принципам Мінських домовленостей, міжнародному праву і можуть у разі їхнього погодження стати основою для дорожньої карти, яка дійсно б завершилася встановленням миру на Донбасі" .