Президент Латвії закликав створити спеціальний суд або трибунал для розслідування злочинів росіян проти України

14 квiтня 2022, 00:20

Этот материал также можно прочитать на русском

Президент Латвії закликав створити спеціальний суд або трибунал для розслідування злочинів росіян проти України

Левітс: Ми в Латвії вже одну третину нашого річного військового бюджету витратили на те, щоб допомогти Україні
Фото: EPA

Президент Латвії Егілс Левітс заявив, що підтримує ідею створення спеціального суду або трибуналу у зв’язку з агресією РФ проти України. Про це він сказав 13 квітня у Києві на спільному брифінгу з президентами України, Литви, Польщі та Естонії, відео якого опублікував ОП.

За його словами, після відвідування звільнених від російських військових селищ під Києвом не залишається жодних сумнівів, що скоєно воєнні злочини.

Він зазначив, що ці злочини вже почали розслідувати, зокрема в Гаазі, і головний прокурор Міжнародного кримінального суду відвідав Україну.

"Я хотів би підтримати думку, що необхідно зробити спеціальний суд або трибунал стосовно злочину агресії, тому що поки немає такого міжнародного суду, де можна було б засудити такий злочин", – сказав президент Латвії.

Він нагадав про суд над колишнім президентом Югославії Слободаном Мілошевичем, наголосивши на необхідності створення аналогічного.

"Потрібно створити такий спеціальний міжнародний трибунал щодо російської війни проти України", – сказав Левітс. Він наголосив, що всі ланки – від замовників до виконавців злочинів – має бути покарано.

Політик також нагадав, що зараз Україні потрібна допомога зі зброєю, і закликав, щоб країни – члени НАТО допомагали Україні ефективним озброєнням.

"Я вже сказав, що Україна б'ється за нас, і це наш обов'язок – допомогти Україні. Усіма засобами, усіма способами: зброєю, щоб Україна могла боронитися від ворога. Ми в Латвії вже одну третину нашого річного військового бюджету протягом двох місяців витратили на те, щоб допомогти Україні", – сказав він.

Президент Естонії Алар Каріс під час брифінгу також повідомив, що Естонія вже надала Україні військову допомогу обсягом як третина свого оборонного бюджету.

Окрім того, Левітс заявив, що Латвія готова допомогти Україні з експортом зернових, щоб "потік пішов через латвійські порти".

Контекст

Вторгнення Росії в Україну та пов'язані з ним злочини розглядають у трьох міжнародних судах.

27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН (International Court of Justice), вимагаючи притягнути Росію до відповідальності за "спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". 7–8 березня у суді відбулися перші слухання за позовом України проти РФ у справі про обвинувачення у геноциді. Росія відмовилася від участі в них.

16 березня Міжнародний суд ООН зобов'язав РФ негайно припинити війну в Україні. Російська влада відмовилася виконувати це рішення.

Прокурор Міжнародного кримінального суду (International Criminal Court) Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну. Він зазначив, що Україна не може зробити це, оскільки не є державою – учасником Римського статуту МКС, і 3 березня повідомив про початок розслідування.

У зв'язку із вторгненням Росії в Україну до МКС звернулося понад 40 країн.

Окрім того, 28 лютого Україна звернулася до Європейського суду з прав людини, вимагаючи, зокрема, як попередні заходи "негайно зупинити військові напади проти цивільних об'єктів". 1 березня суд ухвалив рішення, яким наказав РФ припинити напади та бомбардування цивільних об'єктів в Україні. Пізніше суд поширив ці заходи на всі запити щодо цього приватних осіб – включно з, як пояснювала Верховна Рада, усіма майбутніми скаргами проти РФ. Також суд висунув вимогу до РФ щодо безпечного проходу та гуманітарної допомоги для мирних громадян.

15 березня ПАРЄ на екстреній сесії одностайно ухвалила резолюцію про виключення Росії з Ради Європи. У зв'язку із цим Європейський суд із прав людини зупинив розгляд усіх скарг проти Російської Федерації.