$39.60 €42.27
menu closed
menu open
weather +6 Київ

Пентагон не має даних, що Білорусь планує надсилати свої війська в Україну

Пентагон не має даних, що Білорусь планує надсилати свої війська в Україну Пентагон також не бачить ознак, що РФ планує відправити в Україну додаткові підрозділи з інших регіонів
Фото: depositphotos.com

Міністерство оборони США не бачить ознак того, що збройні сили Білорусі готові безпосередньо брати участь у бойових діях в Україні. Про це спікер Пентагону Джон Кірбі повідомив на брифінгу 2 березня, відео опублікувало агентство Reuters у YouTube.

"У нас немає інформації", – сказав Кірбі у відповідь на запитання, чи бачить Пентагон якісь ознаки участі чи підготовки до участі білоруських військовослужбовців у бойових діях в Україні.

Також, за його словами, Пентагон не бачить жодних ознак того, що президент РФ Володимир Путін вважає за необхідне надіслати додаткові підрозділи з інших регіонів Росії для посилення своїх сил в Україні.

"Він почав зосереджувати бойові потужності навколо України ще в першій половині осені 2021 року і може застосувати 150 тис. солдатів – понад 120 батальйонно-тактичних груп. Більшість цих сил уже перебувають на території України", – підкреслив Кірбі.

Це не означає, що в Росії не залишилися бойові потужності, які вона ще не застосувала, як і те, що всі військові сили росіян, які вже на території України, зовсім втрачені, додав спікер Пентагон.

"Вони втратили темп наступу, але це не означає, що вони втратили всі свої сили для наступу. Українці також відновили свої сили та готові до запеклої боротьби", – наголосив він.

Контекст

Уранці 24 лютого Путін оголосив про вторгнення російських військ до України. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові кварталидитячі садки та лікарні. За даними української сторони, РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган".

Жертвами російської агресії стало, станом на 28 лютого, 352 мирні жителі, поранення дістали 2040 осіб (новіших даних влада не повідомляла). Станом на 2 березня загинула 21 дитина.

За даними Генерального штабу Збройних сил України, станом на ранок 2 березня втрати окупантів становили 5840 осіб ("Радіо Свобода" уточнило, що це загальна статистика для загиблих та поранених). Увечері того самого дня президент України Володимир Зеленський у своєму вечірньому відеозверненні згадав про "майже 9000 убитих росіян". Водночас у РФ визнають лише 498 загиблих російських військовослужбовців та 1597 поранених.

Президент України повідомив, що окупанти з першої години вторгнення б'ють по цивільній інфраструктурі. За словами президента, дії російських окупаційних військ в Україні мають ознаки геноциду.

27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, вимагаючи "притягти Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". 2 березня Гаазький трибунал розпочав розслідування.

Через вторгнення РФ до України західні країни наклали на Росію санкції. Обмеження, зокрема, стосуються великих російських банків, нафтового ринку Росії та низки наближених до Путіна бізнесменів, посадовців та їхніх дітей. Після того як Росія відмовилася припинити агресію проти України, ЄС, США, Великобританія та Канада вирішили занести до списку санкцій самого Путіна. Окрім того, санкції ввели проти Центробанку Росії (йому заборонили операції, пов'язані з управлінням резервами та активами, після чого рубль впав до історичного мінімуму), а деякі російські банки від'єднали від міжнародної міжбанківської системи SWIFT.