На початку Безугла наголосила, що у розвідувальній термінології не вживають слово "спецоперація". Замість нього використовують термін "спеціальний активний захід".
ТСК підтвердила, що з 2014 року СБУ та Головне управління розвідки Міноборони (ГУР МО) документують участь російських військовослужбовців та найманців у війні проти України. З першої половини 2018 року українська розвідка вивчала діяльність ПВК "Вагнер" на Донбасі, зокрема проводила фейкові "співбесіди" з бойовиками нібито для їхнього найму на охорону нафтових об'єктів у Сирії та Лівані. Розвідка провела майже 2 тис. таких "співбесід" для виманювання інформації та документів. Потім розвідники втілили у життя легенду, що імовірний вербувальник загинув у Сирії.
Надалі усі отримані дані розвідка передала СБУ.
"ТСК отримала дані про те, що на одній з оперативних нарад ГУР МО та СБУ було запропоновано організувати контрольоване переміщення 33 осіб, відібраних із 396 ідентифікованих осіб, із території РФ до країни, де існувала б можливість їхнього офіційного затримання та прийнято рішення про проведення окремого спеціального активного заходу", – каже Безугла.
ТСК встановила, що спільний захід розвідка та СБУ розпочали наприкінці червня 2020 року. Тому підлягають спростуванню повідомлення деяких ЗМІ про багаторічне планування заходу, наголосила Безугла.
Активний захід передбачав виманювання 33 активних найманців із території РФ нібито до Венесуели. Із цією метою розвідники ввели нового так званого вербувальника для групи. ТСК зазначила, що п'ятий президент Петро Порошенко не міг санкціонувати проведення цього заходу, оскільки його розпочали наприкінці червня 2020-го.
Також у ТСК з'ясували, що цей захід проводили лише українські розвідники та контррозвідники. Спецслужби інших країн, таких як США, Ізраїль, Великобританія та Туреччина, не залучали
У ТСК також дізналися, що було кілька можливих сценаріїв із захоплення найманців. Зокрема, найманців мали виманити одним із маршрутів:
- Москва – Стамбул;
- Москва – Мінськ – Стамбул;
- Москва – Мінськ.
Надалі українські спецслужби використали б механізм міжнародного правового співробітництва, щоб притягнути найманців до відповідальності.
Також розглядали варіант виманити найманців за маршрутом Москва – Мінськ – Стамбул. Під час прольоту літака над територією України могли реалізувати один із наступних сценаріїв:
- одному з пасажирів стає зле і йому потрібна термінова медична допомога;
- загроза терористичного акту;
- примусове приземлення літака.
Дані, зібрані ТСК, свідчать, що захід із виманювання найманців відтермінували з 25 липня на 30 липня 2020-го. Хто і на якому рівні ухвалив таке рішення, ТСК не встановила.
"Разом із тим ТСК встановила відсутність будь-якої документально оформленої вказівки про відтермінування з боку будь-якої посадової особи. ТСК також не знайшла підтвердження того, що президент України давав особисте розпорядження керівництву ГУР МО відтермінувати активний захід. Також встановлено, що керівник Офісу президента не має повноважень надавати розпорядження керівнику ГУР МО щодо відтермінування будь-якого розвідувального заходу", – заявила Безугла.
Вона додала, що міністр оборони може санкціонувати деякі дії в межах активного заходу лише щодо додаткового залучення ЗСУ і не може керувати проведенням такого заходу загалом.
Контекст
Рада створила ТСК 19 травня, проваливши перед цим створення комісії, яка б займалася лише одним питанням – справою вагнерівців. Унаслідок цього комісія, створена парламентом, розслідує всі можливі дії представників державної влади проти державного суверенітету України. Проте першою справою, за яку взялася комісія, було саме розслідування ситуації з вагнерівцями.
Влада Білорусі 29 липня 2020 року повідомила про затримання 33 іноземців, які є членами приватної військової компанії "Вагнер". У Раді безпеки Білорусі заявляли, що стосовно затриманих відкрили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, пізніше повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.
Офіс генпрокурора України 12 серпня звернувся до Генпрокуратури Білорусі із запитами про видавання 28 вагнерівців (із них дев'ятеро – громадяни України), які брали активну участь у війні на Донбасі у складі "ЛНР" і "ДНР", проте влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Президент України Володимир Зеленський вважав це недружнім кроком із боку Білорусі.
Головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" до Білорусі була частиною спецоперації Головного управління розвідки Міноборони України та СБУ: планували посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення глави Офісу президента Андрія Єрмака та президента Володимира Зеленського про перенесення строку вильоту бойовиків із Мінська з 25-го на 30 липня, а також через витік інформації з України.
Про те, що інформація про проведення спецоперації із затримання вагнерівців потрапила до російських та білоруських спецслужб після наради у Зеленського, на якій були, окрім глав українських спецслужб, керівники Офісу президента, розповів екссекретар Ради нацбезпеки та оборони України Олександр Турчинов. Він, як і колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко, наголосив, що спецоперацію вели з 2019 року.
У СБУ назвали ці дані "фантастичним сценарієм". Начальник ГУР заявив, що бійців ПВК "Вагнер" до Мінська перекидали російські спецслужби, і це не було спецоперацією СБУ.
Зеленський заявив, що жодного "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було.
7 вересня американський телеканал CNN заявив, що США знали і могли надавати підтримку українській спецоперації із затримання 33 членів ПВК "Вагнер".
12 вересня Безугла провела брифінг і розповіла про перші висновки комісії. Вона заявила, що з 2014 року тривала робота з документування інформації про осіб, причетних до російської агресії проти України, 2018 року Головне управління розвідки Міноборони почало вивчати російські приватні військові компанії та збирати інформацію про їхніх членів, які могли брати участь у війні на Донбасі, а у липні 2020 року Служба безпеки України запропонувала ГУР, використовуючи задокументовану інформацію, "спробувати витягнути" частину осіб, які брали участь у бойових діях на Донбасі, з території РФ на територію України. У такий спосіб розпочали "спеціальний захід". Вона заявила, що ТСК наполягає саме на цьому терміні.
Також, за словами Безуглої, це був суто український "спеціальний захід", у його плануванні не брали участі інші країни чи іноземні спецслужби. Вона зазначила, що, згідно з основним сценарієм, планували, що вагнерівці прилетять до Туреччини, де їх затримали б, оскільки вони проходять по базах даних у зв'язку з участю у війні в Сирії. Приземлення літака в Україні було серед додаткових сценаріїв.
З 33 чоловіків один був агентом білоруських спецслужб, повідомила Безугла. Вона також розповіла, що восьмеро були громадянами України, 17 мали стосунок до ПВК "Вагнер", а 28 брали участь у бойових діях на Донбасі.
+11 Київ
