+10 Київ
"У будинку троє моїх онуків, моя вагітна дочка, син, зять, чоловік, сестра, а також вагітна колега з маленькою дівчинкою. Важко передати почуття, коли на твоїх онуків і дітей летить скло з побитих вікон, руйнується повністю будинок, який ти будував. І як страшно за їхнє життя", – розповіла жінка.
За словами Оксани, коли почався обстріл, вагітні жінки спали на другому поверсі, який найбільше постраждав.
"Я не плакала до самого вечора, потім уже почалася істерика. Було дуже страшно, того дня ми поїхали з дому і місяць туди не поверталися", – згадує Оксана.
Вона зазначила, що вони покинули будинок, але залишилися в Білогородці.
Зараз вона працює, допомагаючи місцевим жителям, які потребують підтримки.
Оксана розповіла, що її дочка народила у квітні. Жінка зізналася, що після пережитого обстрілу її старші онуки бояться спати без дорослих і біля вікон.
