Причиною такого рішення стали протести біля штаб-квартири ОБСЄ в окупованому Донецьку.
Із ранку 15 жовтня перед готелем, в якому проживають члени СММ, місія зафіксувала масові збори за участю 50–100 осіб, переважно молодиків, які перешкоджали будь-якому пересуванню патрулів ОБСЄ у приміщення та з нього 15-го і 16 жовтня, ідеться у звіті, опублікованому на сайті організації.
Спостерігачі зафіксували, як учасники зборів встановлювали перед готелем намети, а також біотуалети.
Зазначають, що дехто з молоді "тримав транспаранти та висловлював критику щодо діяльності СММ, особливо стосовно подій, які відбулися 13 жовтня на ділянці розведення в районі Золотого, коли члена збройних формувань, як повідомляли, затримали Збройні сили України".
Reuters повідомило, що 16 жовтня приблизно 200 проросійських демонстрантів вимагали звільнення затриманого бойовика.
За словами Чевіка, місія ОБСЄ зупинила свою діяльність "із міркувань і правил безпеки". Водночас він додав, що спостерігачі поки що не відчували загрози з боку "протестувальників".
Контекст
2014 року Росія окупувала Крим і розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти й докази.
Переговори про врегулювання конфлікту проводять у межах тристоронньої контактної групи (ТКГ, Україна – ОБСЄ – Росія) і "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).
29 липня 2014 року розпочала роботу СММ ОБСЄ – неозброєна цивільна місія, яка спостерігає за ситуацією в усіх регіонах України. Місія регулярно готує звіти про ситуацію у країні, а також бере участь у переговорах між сторонами конфлікту на Донбасі.
Росія на засіданні постійної ради ОБСЄ у Відні 2 вересня оголосила, що не має наміру продовжувати мандат моніторингової місії у двох російських пунктах на кордоні з Україною після 30 вересня.
13 жовтня 2021 року українська делегація у ТКГ повідомила, що оперативна група Збройних сил України (ЗСУ) затримала на Донбасі громадянина РФ Андрія Косяка. Російський паспорт він отримав у лютому 2021 року в Ростовській області, уточнював спікер української делегації у ТКГ Олексій Арестович.
Косяк у складі групи озброєних осіб із пов'язками Спільного центру з контролю та координації під прикриттям проведення робіт із розмінування здійснював розвідку покинутих позицій ЗСУ. У Косяка вилучили зброю та боєприпаси. Українська делегація У ТКГ також опублікувала фото його "військового квитка", виданого бойовиками "ЛНР".
За словами головного редактора видання "Цензор.НЕТ" Юрія Бутусова, у телефоні Косяка було виявлено відеозапис, як він у складі мінометного взводу, порушуючи умови припинення вогню, веде вогонь по українських позиціях у районі Золотого. У такий спосіб Косяк під прикриттям документів СЦКК вів розвідку для обчислення нових цілей для обстрілу, зазначив Бутусов.
Окрім того, після затримання з'ясували, що уродженець Алчевська Косяк 2010 року як громадянин України скоїв умисне вбивство, зазначили у СБУ.
+14 Київ
