$39.22 €42.44
menu closed
menu open
weather +12 Київ

"Неправильно скидати з рахунку цю можливість". Буданов оцінив імовірність наступу з боку Білорусі

"Неправильно скидати з рахунку цю можливість". Буданов оцінив імовірність наступу з боку Білорусі Пересування військ і техніки РФ на кордоні має змусити ЗСУ тримати у цьому районі значні сили, вважає глава розвідки
Фото: gur.gov.ua
Імовірність повторного нападу на Україну з території Білорусі залишається низькою. Про це начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив в інтерв'ю The New York Times, опублікованому 23 грудня.

За його словами, такого ризику повністю не відкидають, проте даних, які підтверджують загрозу, поки що немає.

"Було б неправильно скидати з рахунку цю можливість, але також неправильно говорити, що в нас є якісь дані, що підтверджують її існування", – сказав він.

Російські війська у Білорусі не вишикувані у штурмові порядки, а з мобілізованих навчальних таборів скеровують воювати на схід України. Окрім того, на полігонах країни бракує бронетехніки, яка б могла здійснювати атаки, пояснив Буданов.

Водночас росіяни не полишають спроб зобразити видимість підготовки до атаки, зазначив він. Окупанти використовують тактику СРСР часів Другої світової війни, перекидаючи солдатів залізницею, імітуючи підготовку до наступу.

"Так, вони використовували радянський метод: саджали солдатів у потяги і доправляли їх до кордону з Україною, повертаючи їх назад на позиції. Такі маневри називають "каруселями", – розповів глава ГУР.

Буданов вважає, що маневри військової техніки на кордоні Білорусі з Україною також мають спантеличити Збройні сили України і змусити українське командування відвести частину своїх військ із південного та східного напрямків.

"Усе це – елементи дезінформаційних кампаній", – додав начальник розвідки.

Контекст

Російські війська із 24 лютого 2022 року заходили в Україну, зокрема, з Білорусі. РБ практично надала свою територію країні-окупанту як військову базу, зокрема для завдання по Україні ракетних та авіаударів.

4 жовтня самопроголошений президент РБ Олександр Лукашенко визнав, що Білорусь бере участь у війні Росії проти України. 10 жовтня він заявив, що домовився із президентом РФ Володимиром Путіним про розгортання "спільного регіонального угруповання військ" через нібито високий рівень загроз "на західних кордонах Союзної держави".

У Генштабі ЗСУ зазначали, що на випадок повторного наступу з території Білорусі Україна наростила своє угруповання на північному напрямку.

3 грудня Мінськ відвідав глава міноборони РФ Сергій Шойгу. Він і Лукашенко обговорювали "співпрацю" білоруських військових із російськими, які перебувають на території Білорусі. 

19 грудня Путін вирушив до Мінська для проведення переговорів із Лукашенком. До обговорення входила розмова про "єдиний оборонний простір". Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 19 грудня дійшов висновку, що Лукашенко, імовірно, відхилив зусилля Путіна щодо примусу Білорусі до участі у війні проти України.

20 грудня стало відомо, що РФ почала перекидати на південь Білорусі військову техніку, яку раніше привезли на полігони країни разом із мобілізованими росіянами.