+12 Київ
За словами волонтерів, 2 жовтня напружена ситуація склалася на наземних кордонах у Ленінградській та Псковській областях: на переходах Івангород, Шумилкіно та Куничина Гора, Бурачки, Убилінка, Лудонка.
"На обох КПП черги по три – сім діб, сотні людей. Сплять на землі, у багатьох немає грошей, закінчилася їжа. На Куничиній Горі понад 200 (сьогодні ще один автобус приїхав). Запитала людей просто перед шлагбаумом (перші у черзі) – стояли шість із гаком діб (мама з двома дітьми). На Шумилкіно, мені здається, вже більше ніж 1 тис. (точно ніхто не знає)", – описує ситуацію волонтерка.
На пункті "Івангород – Нарва" українські біженці, за їхніми словами, чекають на проходження кордону понад добу без їжі, води та мінімальних зручностей, на холоді. Зусиль волонтерів, які везуть людям їжу, ковдри, пінки, що вивозять із черг старих і дітей, недостатньо. Вони сподіваються, що розголос зверне увагу тих, хто за службовими обов'язами має вирішувати такі питання.
Портал Delfi пише, що на кордоні РФ та Латвії для росіян і громадян ЄС є окрема черга, і вони кордон проходять швидко. Водночас українців російські прикордонники пропускають буквально по кілька людей на день.
Волонтери організації "Рубикус", яка допомагає українцям виїхати з Росії до Європи, розповідають: у черзі вже померло двоє людей. Один із цих випадків стався на російсько-латвійському прикордонному пункті "Убилінка – Гребнєво": померла 80-річна жінка.
Журналісти поговорили й із самими біженцями. Українка Аліна розповіла, що чекає на приїзд її мами, яка жила на території підконтрольної бойовикам "ЛНР". Проте 63-річна жінка застрягла на прикордонному пункті "Убилінка – Гребнєво".
"Там нічого немає, жодної допомоги, тільки намет, затягнутий поліетиленом. Зараз мама з іще однією жінкою пішли туди, там якийсь килимок, на якому можна полежати. Учора (розмова відбувалася 2 жовтня) їх вивантажили з автобуса, вони сформувалися у групу з 15 осіб. Приблизно о 21.00 пройшла група під №71, а сьогодні №76 не може зайти із 7.00. Маму знову чекає ніч на вулиці", – каже Аліна.
Українка Діана з Луганської області приїхала на кордон Естонії 29 вересня, а кордон змогла перетнути тільки в ніч із 1-го на 2 жовтня.
"Це просто концтабір. Братська любов у дії... Люди розстеляли картонки, щоб уночі спати на них. У черзі були старі, інваліди, вагітні й новонароджені. Деякі з дітьми спали на заправці на підлозі", – каже вона.
За її словами, прикордонники практикували "колективне покарання": якщо хтось біля КПП заходив за лінію, яку не можна перетинати, чергу зупиняли і чотири години не пропускали нікого.
Журналіст Олег Батурін опублікував у Facebook фото перед російським КПП "Бурачки" у Псковській області на кордоні з Латвією. З огляду на нього, людям доводиться чекати своєї черги просто неба навіть під час дощу.
"Люди розповідають, що поїздка через Крим "і цей пизд...ць", який зветься Росією, – це справжнє пекло, яке можуть пережити не всі. "Ці покидьки зациклені лише на допитах і тортурах. Пускають по 10 осіб через кожні три-чотири години на свій КПП. Це пекло", – розповіли мені ті, хто проїжджав через Крим і Бурачки", – пише він.
У коментарях українці також діляться своїми історіями про перетин кордону. Українка Галина розповіла, що її маму разом з іншими біженцями дві доби тримали під дощем перед кордоном і спеціально не пускали, а потім несподівано почали пропускати через "фільтраційний центр".
"Змучені люди (після трьох діб дороги і двох діб під кордоном під відкритим небом) бачать красиву будівлю і думають, що вже латвійські прикордонники, розслабляються і говорять, що думають, між собою, а там "сюрприз" і допити. Щоправда, на іншому переході ("Убилінка"), бо на основному ще більший аншлаг був", – пише вона.
Скріншот: Oleh Baturin / Facebook
Інша українка Світлана Миронова називає свою поїздку "шляхом через пекло". Судячи з її сторінки, дівчина виїжджала з окупованого Херсона.
"Це був дійсно шлях через пекло. А співробітники ФСБ справжні кати, намагалися обдурити, підсовували сфальсифіковані записи телефонних розмов, обманювали про нібито знайдені коментарі на ноуті та вигадані контакти на телефоні, залякували катівнею для нас та дітей. Тільки в Латвії відчули свободу та безпеку, а чотири доби по Росії були, як під прицілом автомата", – каже вона.
Скріншот: Oleh Baturin / Facebook
"Русская служба ВВС" також поспілкувалася з деякими українськими біженцями. Роман (ім'я змінено) з Донецька 26 вересня сів на автобус і поїхав до Ростова-на-Дону, плануючи потім вирушити у Європу. Кордону з Естонією він дістався без пригод. На самому кордоні Роману повідомили, що з ним проведуть розмову. Чекав він на неї більше ніж добу.
Під час перевірки у нього забрали телефон. У телефонах шукають "проукраїнський контент" і викачують із них усі дані, стверджує Роман. Він перед цією поїздкою почистив свій телефон. На самій розмові зі співробітником ФСБ останній намагався тиснути на жителя Донецька, запитуючи, чому він тікає в Естонію, "а російські солдати за нього вмирають". У підсумку він пригрозив, що у разі здобуття притулку в Естонії у Донецьк чоловік не зможе повернутися – йому заборонять в’їзд на 50 років.
Водій Іван (ім'я змінено), який віз до Європи українських біженців із міста Сватове у Луганській області, розповів, що під'їхав до КПП "Убилінки" на російсько-латвійському кордоні ще 27 вересня. Уночі він пішов рахувати машини у черзі – їх було 306. На момент розмови із журналістами він стояв у черзі вже шосту добу.
2 жовтня на КПП "Бурачки" із Херсона приїхали Алла із чоловіком та двома дітьми. Російські прикордонники пропускали так повільно, що з понад 200 машин, що чекали, на день могло пройти кордон лише приблизно 10, розповідає Алла. За півтори доби їхня машина просунулася лише на 50 метрів, наступної ночі – на 100, а потім зупинилася.
Сім'я Алли спала у машині. Уранці 4 жовтня її чоловік прокинувся з температурою 38,9 °С, а донька – з температурою 37,8 °С. Довелося їхати за 20 км до міста в аптеку.
Журналістам розповіли також про смерть жінки у Псковській області під час очікування у черзі. Співрозмовник "Русской служби ВВС" Олександр каже, що це була одна з двох жінок приблизно 50 років, які разом приїхали мікроавтобусом.
