Він повідомив, що протягом двох днів у Київ із Литви доправили переносні зенітно-ракетні комплекси (ПЗРК) Stinger та інше військове спорядження. Глава українського оборонного відомства не уточнював, про які обсяги допомоги йдеться.
"Дякую уряду Литви, всьому литовському народу та особисто великому другу України міністру національної оборони Литовської Республіки Арвідасу Анушаускасу за допомогу! Українсько-литовські відносини дуже тісні і тривають багато століть. Сучасна історія твориться так само спільно і по-родинному. Я ціную нашу багатовікову дружбу та міцну підтримку один одного", – написав Резніков.
На думку міністра, військова дипломатія є запорукою відносин між країнами.
"Завдяки десяткам зустрічей і телефонних перемовин сьогодні Україна отримує безпрецедентну підтримку з боку партнерів. Далі буде", – додав Резніков.
21 січня міністри оборони Литви, Латвії та Естонії заявили, що через "зростання військового тиску" Росії на Україну і навколо неї країни Балтії нададуть Києву військову допомогу, зокрема ПЗРК Stinger. 10 лютого прем'єр-міністерка Литви Інгріда Шимоніте повідомила, що Stinger в Україну доправлять найближчими днями.
"Я сподіваюся, що Україні ніколи не доведеться ними скористатися, і щиро цього бажаю", – наголосила вона.
Контекст
Навесні 2021 року Росія почала нарощувати чисельність військ поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму, пояснюючи це військовими навчаннями. Після кількох тижнів напруженості РФ частково відвела частини до місць постійної дислокації.
Наприкінці жовтня американські ЗМІ повідомили, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною. Пізніше про загрозу нового вторгнення РФ неодноразово заявляли і лідери західних країн.
Зокрема, у Білому домі заявили 18 січня 2022 року, що Росія може будь-якої миті почати вторгнення в Україну. 11 лютого, за даними The Guardian, Байден під час відеоконференції з лідерами кількох держав заявив, що РФ може напасти на Україну найближчими днями.
Водночас українська влада вважає, що західні країни перебільшують небезпеку.
24 січня після засідання РНБО, на якому розглядали, зокрема, питання нацбезпеки, президент України Володимир Зеленський сказав, що "все спокійно, причин для паніки немає". Секретар РНБО Олексій Данілов того самого дня заявив, що повномасштабне вторгнення Росії зараз неможливе.
Міністр оборони України Олексій Резніков наприкінці січня заявив, що попри значне скупчення російських військ не створено жодного ударного угруповання, необхідного для того, щоб перейти до наступу. 8 лютого він повідомив, що вздовж усього кордону з Україною з боку РФ, Білорусі та тимчасово окупованих територій перебуває 140 тис. військових, включно з повітряною та морською компонентами.
11 лютого низка країн, зокрема й США, закликала своїх громадян терміново покинути Україну через імовірну ескалацію.
Зеленський заявив 12 лютого, що влада розуміє ризики, але вважає, що в інформаційному просторі зараз надто багато інформації щодо ймовірного вторгнення РФ до України, яка провокує паніку.
+10 Київ
