$39.67 €42.52
menu closed
menu open
weather +18 Київ

Кулеба назвав "хорошу новину" для України в найближчі два тижні

Кулеба назвав "хорошу новину" для України в найближчі два тижні Щонайменше протягом найближчих двох тижнів Росія, найімовірніше, залишиться на дипломатичному шляху, зазначив Кулеба
Фото: EPA
Україна на тлі нарощування російських військ поблизу її кордонів та повідомлень про ймовірне вторгнення РФ готується до всіх сценаріїв, але зараз основна стратегія Москви полягає в дестабілізації країни, зокрема з використанням тактики гібридної війни.

Про це 27 січня на брифінгу у Копенгагені за підсумками зустрічі з міністром закордонних справ Данії Єппе Кофодом заявив глава МЗС України Дмитро Кулеба, пишуть Reuters та "Інтерфакс-Україна".

"Хороша новина полягає в тому, що радники [лідерів "Нормандської четвірки"] домовилися зустрітися в Берліні через два тижні, а це означає, що як мінімум найближчі два тижні Росія, найімовірніше, залишиться на дипломатичному шляху", – сказав Кулеба.

Радники лідерів країн "Нормандської четвірки" 26 січня під час зустрічі в Парижі погодили комюніке й підтримали режим припинення вогню, повідомив за її підсумками глава Офісу президента України Андрій Єрмак. "Це перший документ, який вдалося погодити, починаючи із грудня 2019 року", – наголосив він.

Переговори проводили в закритому форматі, вони тривали понад вісім годин.

Росію на зустрічі представляв заступник глави адміністрації президента РФ Дмитро Козак, Німеччину – радник німецького канцлера Єнс Плетнер, Францію – радник президента Еммануель Бонн. Єрмак та Козак за підсумками зустрічі назвали перемовини непростими.

У декларації, опублікованій 26 січня на сайті президента Франції, ідеться про те, що Мінські домовленості залишаються головними для врегулювання ситуації на Донбасі.

Контекст

Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти та докази.

Український уряд відмовляється вести перемовини з бойовиками "ЛДНР".

Переговори щодо врегулювання конфлікту проводять у межах тристоронньої контактної групи (Україна – ОБСЄ – Росія) та "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).

12 лютого 2015 року в Мінську лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд і Ангела Меркель під час 17-годинних перемовин погодили два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію щодо виконання Мінських угод і Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення військових дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. Поки що Мінських угод не виконали.

У Парижі 9 грудня 2019 року відбувся останній саміт лідерів "Нормандської четвірки". У його підсумковому комюніке зазначено, що сторони домовилися про припинення вогню, відкриття нових пунктів пропуску, обмін утримуваними особами за формулою "всіх на всіх" до 31 грудня 2019 року, розведення сил і засобів на трьох нових ділянках на Донбасі, продовження на рік дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" і розширення мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ.

Домовленості виконали частково. Планували, що наступний саміт відбудеться 2020 року, проте цього не сталося. Від участі в переговорах у нормандському форматі відмовлялася Росія, говорили у МЗС України.

Лідери США, ФРН, Франції, Італії та Великобританії 6 грудня 2021 року зазначали, що РФ треба поновити перемовини з Україною в межах нормандського формату.

За словами глави МЗС, Україна, Німеччина та Франція спільними зусиллями повертають РФ за стіл переговорів у нормандському форматі.

Кулеба зазначив 17 грудня, що Україна готова виконати Мінські угоди, але РФ має розпочати з домовленостей Паризького саміту з безпеки.