"Мінські угоди – це делікатне питання. Із низки причин. Тому що, з одного боку, у них є політичний блок, а з іншого боку, є також безпековий блок. Ми розуміємо, і ви вже чули позицію президента про те, що де-факто Росія вийшла з Мінських угод. Але не ведучись на провокації Росії, ми свою подальшу позицію, своє подальше ставлення до Мінських угод визначимо додатково", – сказав він.
За словами Кулеби, зараз українську сторону цікавить аспект безпеки.
"І це ключовий фактор, який домінує в нашому аналізі ситуації. Утім, я хочу звернути вашу увагу, що відучора питання Мінських угод більше не є центральним у дискусії про відновлення територіальної цілісності України на сході та гарантування непорушності наших кордонів. Ситуація стала набагато ширшою. Зараз ми будемо основний фокус робити на застосуванні механізму Будапештського меморандуму, за яким Україні були надані певні гарантії безпеки, на застосуванні механізму Ради Безпеки ООН для гарантування безпеки нашої держави", – сказав він.
Кулеба додав, що Україна наполягає на скликанні саміту постійних членів Ради Безпеки ООН за участю України, Німеччини і Туреччини.
"Ситуація вчора вийшла на абсолютно інший масштаб, і Мінські домовленості є лише одним з елементів того порядку денного, який зараз перебуває на столі", – сказав глава МЗС.
Контекст
Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти й докази, надані Україною.
Переговори щодо врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (Україна – ОБСЄ – Росія) та "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).
12 лютого 2015 року в Мінську на той момент лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд та Ангела Меркель під час 17-годинних переговорів погодили два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію щодо виконання Мінських угод та Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. Мінські угоди не було виконано.
Україна та західні країни регулярно звинувачували РФ у порушенні Мінських угод.
Росія вимагала, щоб Україна внесла зміни до Конституції та закріпила в ній "особливий статус" Донбасу, попередньо погодивши зміни з окупаційними адміністраціями Донецька та Луганська, а також провела вибори на Донбасі до повернення контролю над державним кордоном. Представники України неодноразово заявляли, що країна відкидає можливість закріплення "особливого статусу" Донбасу в Конституції і що вибори на Донбасі мають відбуватися повністю під контролем української влади.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов 31 січня 2022 року заявив, що виконання Мінських угод означає знищення України. "Коли їх підписали під дулом російської гармати, а німці та французи дивилися, усім розумним людям уже було зрозуміло, що реалізувати ці документи неможливо", – наголосив Данілов.
21 лютого Путін оголосив про визнання "незалежності" окупованих територій України та підписав відповідні укази. Вони передбачають введення російських військ на територію ОРДЛО для "підтримання миру". Це рішення засудили Україна та західні країни, які пообіцяли ввести проти РФ санкції, Росію звинуватили в односторонньому виході з Мінських угод. 22 лютого Путін заявив, що цих угод "не існує". "Чого ж їх виконувати, якщо ми визнали незалежність цих утворень? Це вже втратило актуальність", – сказав він.
+11 Київ
