$39.58 €42.26
menu closed
menu open
weather +14 Київ

Команда "вбивць на дистанційці". Журналісти дізналися імена росіян, які наводять "високоточні" ракети на Україну

Команда "вбивць на дистанційці". Журналісти дізналися імена росіян, які наводять "високоточні" ракети на Україну За даними журналістів-розслідувачів, у структурі російського міноборони працює три групи навідників, які відповідають за запуски різних ракет
Фото: ЕРА
Ракети, які російське військове і політичне керівництво називає високоточними, на об'єкти в Україні наводить команда із приблизно 30 осіб, це співробітники Головного обчислювального центру (ГОЦ) збройних сил Росії.

Про це йдеться у розслідуванні The Insider, Bellingcat та Der Spiegel, опублікованому 24 жовтня.

The Insider називає цю команду "вбивцями на дистанційці" – центр, де визначають польотні завдання для ракет, що вбивають українців, розташований за адресою: вулиця Знам'янка, 19 у Москві (там само розташований російський Генштаб).

Начальник ГОЦ – генерал-майор Роберт Баранов. Журналісти проаналізували метадані його дзвінків і виявили, що із 24 лютого щоразу перед запусками крилатих ракет по Україні йому телефонували з одного й того самого номера. Він, за інформацією розслідувачів, належить полковнику Ігорю Багнюку.

Багнюк інтенсивно спілкується з більше ніж 20 військовими інженерами й айтівцями з ГОЦ, з'ясували журналісти. Вони реконструювали команду із 33 військових інженерів, які підпорядковуються Багнюку.

У цій команді три групи, кожна чисельністю приблизно 10 осіб. Групи відповідають за наведення конкретного типу ракет: "Калібрів" (морського базування), Р-500 (для комплексу "Іскандер", наземного базування) та Х-101 (повітряного базування).

У першій групі (відповідають за наведення "Калібрів"): Матвій Любавін, Роман Курочкін, Іван Попов, Сергій Ільїн, Юрій Ніконов, Георгій Старостін, Микола Тарасов, Дмитро Тихонов, Катерина Чугунова, Ігор Гроза.

У другій групі (наводять "Іскандери"): Олексій Михайлов, Віталій Яскелайнен, Ельвіра Обухова, Павло Обухов, Артем Веденов, Олександр Григорян, Володимир Петров, Микита Поплавський.

У третій групі (відповідають за наведення Х-101): Андрій Іванютін, Антон Чуліков, Олексій Бетехтін, Артем Чернов, Ольга Письменська, Павло Васильєв, Олексій Волков, Антон Шатун, Станіслав Мінков.

Інфографіка: theins.ru Інфографіка: theins.ru

Інфографіка: bellingcat.com Інфографіка: bellingcat.com

Зокрема, телефонні записи Багнюка та його підлеглих підтверджують, що масований удар по українських містах 10 жовтня його команда почала готувати більш як за тиждень. 2 жовтня почалося підвищення активності дзвінків, воно сягнуло піку 9 жовтня. До 2 жовтня дзвінків не було два тижні, наголошують розслідувачі.

Це відповідає розвідданим Головного управління розвідки Міноборони України і демонструє, що атака 10 жовтня не була відповіддю на нібито удар України по Кримському мосту (РФ звинуватили в ударі українські спецслужби, влада України неодноразово заявляла, що це не так).

Багнюк 9 жовтня затримався на роботі (останній дзвінок він зробив Баранову о 21.15), а наступного дня вже о 5.30 був на робочому місці.

Журналісти зв'язалися із членами команди Багнюка, зателефонувавши їм за номерами з отриманого білінгу.  Усі, кому вони телефонували, визнали, що ці номери належать їм, але заперечували роботу в ГОЦ. Зокрема:

  • Сергій Ільїн сказав, що він "сантехнік";
  • лейтенант Артем Ведьонов заявив, що працює на свинофермі;
  • капітан Юрій Ніконов стверджував, що є водієм автобуса й "інформація про його роботу в обчислювальному центрі це "якась маячня";
  • майор Іван Попов сказав, що тільки вчиться програмувати на Python;
  • лейтенантка Катерина Чугунова сказала, що має "квіткову крамничку", а журналісти "помилилися".

Проте один з інженерів поділився із The Insider "деякою контекстною інформацією і кількома фотографіями маршрутно-обчислювального блоку ГОЦ, що стоїть перед будівлею міністерства оборони у Москві".

Верхній ряд: Денис Шишкін, Сергій Дивенко, Володимир Воробйов. Другий ряд: Юрій Мартинець, Олексій Михайлов, Дмитро Сидорик, Володимир Наумов. Третій ряд: Сергій Ільїн, Наталія Дяченко, Ельвіра Обухова, Ксенія Попова, Катерина Чугунова, Ігор Багнюк. У першому ряду: Ростислав Широков, Артем Васін. Фото: theins.ru Верхній ряд: Денис Шишкін, Сергій Дивенко, Володимир Воробйов. Другий ряд: Юрій Мартинець, Олексій Михайлов, Дмитро Сидорик, Володимир Наумов. Третій ряд: Сергій Ільїн, Наталія Дяченко, Ельвіра Обухова, Ксенія Попова, Катерина Чугунова, Ігор Багнюк. У першому ряду: Ростислав Широков, Артем Васін. Фото: theins.ru

Bellingcat установив, що це фото було зроблено у внутрішньому подвір'ї російського міноборони на Знам'янці, 19 у Москві.

Розслідувачі наголошують, що російські "високоточні ракети" неодноразово руйнували в Україні цивільну інфраструктуру і призводили до загибелі багатьох людей.

"Або ці ракети не дотримувалися заздалегідь запрограмованої траєкторії польоту, або наведення на ціль проводили на основі неперевірених розвідданих, або, врешті, знищення мирного населення і було справжньою метою Кремля. Так чи інакше, особи, відповідальні за наведення та запуск цих ракет, воєнні злочинці, які добре усвідомлювали наслідки своїх дій", пише The Insider.

Видання зазначає, що розрахунок польотних маршрутів проводять на спеціальних станціях у кількох секретних військових підрозділах, де військові інженери "деякі дуже молоді і потенційно перспективні програмісти стають головними дійовими особами, які дають змогу [президенту РФ Володимирові] Путіну вести агресивні війни".

"Їхня анонімність надає їм відчуття безкарності і дає змогу не відчувати персональної відповідальності за вбивство десятків мирних жителів. Це розслідування має на меті позбавити їх цього відчуття", резюмує ЗМІ.

Контекст

Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. Відтоді війська країни-агресора регулярно обстрілюють українські міста ракетами, артилерією, а останнім часом – ще й дронами-камікадзе.

За оцінкою ООН станом на 21 жовтня, внаслідок воєнних дій в Україні загинуло щонайменше 15,9 тис. осіб серед цивільного населення. Проте ООН враховує лише дані із населених пунктів, до яких має доступ. Кількість жертв, наприклад, у Маріуполі чи Волновасі Донецької області невідома. За різними даними, під час боїв за Маріуполь загинуло від 20 тис. до 25 тис. мирних жителів.