+14 Київ
"Це наш батальйон запустив каскадний процес. У серпні був перший штурм перед Балаклією. Того дня в мене було багато поранених, були й загиблі. Ми працювали на виснаження, безперервно вивозили поранених, стабілізували їх і доправляли у шпиталь. Доводилося забирати бійців просто з поля бою... Потім іще два штурми. І ось другий із них дав цей результат. Дуже пишаюся, що наш батальйон був тією першою фішкою доміно, яка привела до падіння оборони противника. Звісно, наші командири – молодці! Операцію було настільки правильно сплановано, що результат був приголомшливим. Ми за одну добу взяли 12 населених пунктів. За день – знову бій, коли звільняли Вільхуватку, і він запустив ефект доміно", – розповіла Алмазова.
Вона наголосила, що росіяни покинули добре захищені позиції.
"Дуже багато підрозділів до нас намагалися взяти Балаклію. Вона у вигідній позиції – на височині, звідти добре проглядалися українські позиції. Ми ж окупантів фактично не бачили. Правильно спланували операцію і знищили два укріппункти, які не давали нам жити. Їм дали такі знакові назви – "Пітер" і "Москва". Коли чуєш по рації: "Танки на Москву!" Це просто на серце лягало... І ми взяли і "Пітер", і "Москву", Нову Гусарівку, Байрак. Ми були дуже здивовані, що росіяни тікали, коли зайшли на ці укріппункти, – наскільки вони були сильні. У нас були нерівні сили", – зазначила Алмазова.
За її словами, російські окупанти не вступали у контактний бій зі Збройними силами України.
"А потім ми стали щодня просуватися і щодня ночували вже в новому населеному пункті. У наших бійців була така ейфорія, що всю Харківську область звільнили. Перші штурми – це були контактні бої. Вибивали саме ворога з населеного пункту. А коли пішла хвиля, окупанти самі тікали так, що ми не встигали їх наздоганяти. І так ми опинилися в Куп'янську", – повідомила співрозмовниця.
Заступниця командира 518-го батальйону Алмазова: Син просився до мене в підрозділ, але я категорично проти – моя увага змістилася б у бік його безпеки. Повний текст інтерв'ю
