ЄС очікує, що запит про невідкладне членство України надійде найближчим часом, після чого розпочнеться його розгляд

28 лютого 2022, 15:30

Этот материал также можно прочитать на русском

ЄС очікує, що запит про невідкладне членство України надійде найближчим часом, після чого розпочнеться його розгляд

Євросоюз розгляне заявку України на вступ за спецпроцедурою
Фото: depositphotos.com

У Європейському союзі очікують, що запит президента України Володимира Зеленського невідкладно надати Києву членство у спільноті надійде найближчим часом, після чого розпочнеться процедура його розгляду. Про це на умовах анонімності агентству "Інтерфакс-Україна" у Брюсселі повідомив високопоставлений європейський урядовець.

Відповідаючи на запитання агентства "Інтерфакс-Україна" про дії ЄС, співрозмовник сказав: "Нам відомо про [запит України]. Учора я безпосередньо сім чи дев'ять разів розмовляв із міністром закордонних справ. Я розумію так, що заявка на її завершальній стадії. Я очікую, що, найімовірніше, ми її отримаємо найближчим часом, потім, і це цілком очевидно, розпочнеться процедура відповідно до договору – рада розгляне заявку дуже швидко, щоб ухвалити рішення, чи робити запит щодо термінової думки з боку Європейської комісії. А тому цілком зрозуміло, якою є процедура. Отже, ми розраховуємо отримати заявку найближчим часом".

Він уточнив, що, відповідно до Лісабонського договору, "будь-яка європейська країна, яка поділяє фундаментальні цінності та принципи спільноти, може подати запит на членство".

"Далі, якщо говорити про процедуру, то її також визначено у 49-й статті. По-перше, кому заявка має бути направлена? Відповідно до договору, заявка має бути направлена раді. Це означає, президентству. Зараз це Франція. Потом рада поінформує про заявку. Водночас ми маємо поінформувати Європейський парламент і національні парламенти", – розповів європейський урядовець.

Наступний крок, за його словами, полягає в тому, що рада з питань загальних справ має ухвалити рішення, чи здійснити запит стосовно думки Європейської комісії щодо заявки.

"Якщо вони це зроблять, то потім комісія, і зазвичай це триває (я не хочу говорити про терміновість, це класична процедура) від 15 до 18 місяців. Це може бути довше і може бути значно швидше, враховуючи політичну потребу. Я думаю, що одна з причин, чому це важливо для Зеленського, це те, що [це може бути використано] потенційно в обговоренні з Росією для знаходження виходу [з війни]. ЄС – це проєкт, який базується на основі миру та вирішення конфлікту шляхом діалогу", – наголосив він.

За словами високопосадовця, питання того, що відбувається в Україні, "постійно в думках наших лідерів".

"Президент [Євроради Шарль] Мішель, наприклад, їде сьогодні ввечері до Парижа, де матиме вечерю з президентом [Франції Еммануелем] Макроном, а також із канцлером Німеччини [Олафом] Шольцом. Пані [глава Єврокомісії Урсула] фон дер Ляєн також там буде. Я впевнений, що це питання буде предметом обговорення. І звісно, 10–11 березня у нас буде неформальний саміт ЄС. Я можу уявити, що тема України обговорюватиметься", – додав він.

Контекст

Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Путін розпочав повномасштабну війну проти України, і закликав світ відреагувати.

Президент України Володимир Зеленський уранці 24 лютого оголосив воєнний стан, а наприкінці дня – загальну мобілізацію. Він закликав українців не панікувати, "робити все, що потрібно для підтримки Збройних сил України", і пообіцяв, що всім охочим захищати Україну видаватимуть зброю.

За даними ОПУ станом на 27 лютого, загальні втрати російських окупантів – приблизно 4,5 тис. осіб (1,5 тис. убитих та 3 тис. поранених). Водночас у міністерстві оборони РФ приховували втрати серед особового складу та визнали їх лише на четвертий день війни. Офіційний представник міноборони РФ Ігор Конашенков 27 лютого заявив, що "є загиблі та поранені", але не уточнив їхньої кількості.

За чотири дні війни, за даними МВС України, в Україні загинуло 352 мирні жителі, зокрема 14 дітей, поранення дістало понад 2 тис. людей.

Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. За даними української сторони, РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" та "Ураган".

Окупаційні війська вже підійшли до Києва. 25 лютого мер столиці Віталій Кличко повідомив, що місто вступило у фазу оборони, у деяких районах лунають постріли та вибухи. Влада закликала киян залишатися у приміщеннях – удома або в укриттях.

Через вторгнення РФ в Україну західні країни наклали на Росію санкції. Обмеження, зокрема, стосуються великих російських банків та низки наближених до Путіна чиновників і їхніх дітей. Після того, як Росія відмовилася припинити агресію проти України, ЄС, США, Великобританія та Канада вирішили занести до санкційного списку самого Путіна. Найближчими днями деякі російські банки буде від'єднано від міжнародної міжбанківської системи SWIFT.

На тлі вторгнення президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ звернувся до Євросоюзу із проханням про невідкладне приєднання за спеціальною процедурою. "Ми звертаємося до Євросоюзу про невідкладне приєднання України за новою спеціальною процедурою. Ми вдячні партнерам за те, що вони поряд із нами, але наша мрія – бути разом з усіма європейцями та головне – бути на рівних", – заявив він.

Єврокомісія вторгнення російська агресія війна Росії проти України Євросоюз членство