+11 Київ
Луценко не зміг відповісти на запитання, як він сам змінився за час повномасштабної війни, і пожартував, що, "мабуть, схуд".
"Насправді такі речі видимі потім. Я повернувся в Київ десь після року відсутності. І я відчуваю, що став цинічнішим і, можливо, у чомусь спокійнішим. Неможливо, мабуть, вижити на війні, не будучи частково хоча б цинічним. У мене, наприклад, багато друзів загинуло, і якось треба думати про це прагматично, скажімо так. Хоча це важко. І з іншого боку, я особисто відчуваю страшенну цінність усього, що тут є, у столиці. Особисто я не звертаю уваги на жодні ракетні атаки, Shahed. Тут колосально прекрасне життя. І раджу всім цінувати кожну його хвилину", – сказав військовий.
Бацман запитала, що, за його спостереженнями, зараз відчувають захисники й захисниці, і наскільки може стати проблемою посттравматичний синдром.
Луценко вважає, що він справді може бути проблемою для частини людей, оскільки постійний страх за своє життя вимотує.
"Але я б не зводив проблему до чистої психології. Бо саме те, що може бути після перемоги або може бути зараз, – це те, що люди дійсно можуть не розуміти жертовності, подвигу й узагалі всього, що там відбувалося на війні. І це буде просто соціальний бар’єр між тими, хто воював, і тими, хто не воював. Уявіть собі: приїжджає людина після війни, у неї немає бізнесу, вона вже забула про свою професію частково за ці роки, а у цей час його колеги, котрі не воювали, виросли, зміцніли. Оце буде великою проблемою, яка як мінімум не тільки у психології гніздиться. Це проблема соціально-економічної адаптації ветеранів", – сказав Луценко.
На його думку, для тих, хто повернувся з пораненнями з війни і вже не здатний воювати, потрібно вигадати щось "дуже серйозне", щоб допомогти адаптуватися до тилу.
"Зараз я спостерігаю: якщо ти реально приїжджаєш на воєнній хвилі, то ти відчуваєш страшенну одинокість і нерозуміння твого настрою. І це нормально. Тому що люди, можливо, просто не бачили і не розуміють, із чим це порівняти. Тому, дійсно, є така проблема, вона буде наростати: одні жертвували, а інші не жертвували. Одні робили все для перемоги, а інші просто проїхалися пасажирами без квитка на поїзді до перемоги", – підсумував Луценко.
Ігор Луценко: Весільний дрон Mavic 3 – основна робоча конячка війни. Які часи, таке й весілля. Читайте повну версію інтерв'ю
